МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ДОБРОЧЕСНОГО ОСВІТНЬОГО ТА НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

Анотація

Статтю присвячено методологічним аспектам формування безпечного та доброчесного освітнього і наукового середовища у процесі підготовки фахівців із громадського здоров’я. Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах стрімкої цифровізації освіти, глобальних викликів та зростаючої ролі інноваційних технологій у сфері охорони здоров’я. Наголошено, що сучасна медична освіта повинна забезпечувати не лише фахові знання та практичні навички, а й виховувати у студентів критичне мислення, дослідницьку компетентність та усвідомлене ставлення до принципів академічної доброчесності. Особливу увагу приділено необхідності створення безпечного освітнього середовища, заснованого на довірі, прозорості, етичних нормах та взаємоповазі, що визначає якість професійної підготовки та ефективність наукових досліджень. У статті представлено результати комплексно-аналітичного дослідження, проведеного на базі освітньої програми «Громадське здоров’я» Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. За допомогою анкетування студентів та випускників вивчено їхнє ставлення до принципів академічної доброчесності, рівень задоволеності умовами освітнього та наукового середовища, а також наявні труднощі й потреби. Кількісні дані було опрацьовано методами описової статистики, а якісні – шляхом контент-аналізу відкритих відповідей респондентів. Результати дослідження засвідчили, що більшість студентів визнає важливість академічної доброчесності, однак лише частина з них уважає, що принципи повною мірою реалізуються у їхньому навчанні. Водночас випускники підкреслили значущість набутих під час навчання знань та навичок у сфері етики, критичного аналізу та наукової комунікації, але вказали на брак компетентностей з управління проєктами та роботи з великими масивами даних. Виявлено потребу в посиленні наставницької підтримки з боку викладачів, розширенні практичного складника та формуванні цілісної методологічної моделі доброчесного середовища. Автори доводять, що впровадження методологічних засад формування безпечного та доброчесного освітнього і наукового простору сприяє досягненню ключових програмних результатів навчання (зокрема, критичної оцінки досліджень, презентування власних результатів, визначення перспективних наукових напрямів) та спеціальних компетентностей (етичні принципи досліджень, ефективна наукова комунікація). Зроблено висновок, що подальший розвиток освітніх програм у галузі громадського здоров’я має ґрунтуватися на інтеграції інноваційних методів навчання з механізмами забезпечення академічної доброчесності, розвитку наставництва та практичних навичок роботи з даними. Це дасть змогу формувати високопрофесійних і відповідальних фахівців, здатних відповідати сучасним викликам у сфері охорони здоров’я.