АСОЦІАЦІЇ МІЖ КЛІНІЧНИМИ СИНДРОМАМИ ТА ПАРАМЕТРАМИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ПАЦІЄНТІВ З ЕНЦЕФАЛОПАТІЯМИ РІЗНОГО ҐЕНЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.3Ключові слова:
енцефалопатії, транскраніальне дуплексне сканування, церебральна гемодинаміка, клінічні синдроми, кореляціїАнотація
Мета дослідження – установити залежність клініко-синдромальної характеристики пацієнтів з енцефалопатіями різного ґенезу від змін параметрів церебральної гемодинаміки. Обстежено 145 пацієнтів із хронічною травматичною енцефалопатією (ХТЕ), 145 пацієнтів із судинною енцефалопатією при хронічній ішемії мозку (ХСЕ), 102 пацієнти з хронічною алкогольною енцефалопатією (ХАЕ) та 128 пацієнтів із післяінфекційною енцефалопатією (ПІЕ), які перебували на стаціонарному лікуванні на базі комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» впродовж 2021–2022 рр. Стан церебрального кровотоку вивчали за допомогою транскраніального дуплексного сканування (ТКДС) інтракраніальних судин та екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин на апараті Philips HDI. Під час аналізу кореляційних взаємодій між домінуючими клінічними синдромами та церебральною гемодинамікою за даними ТКДС у пацієнтів із ХТЕ встановлено вірогідну залежність між цефалгічним синдромом та явищем ангіоспазму; у пацієнтів із ХСЕ – між екстрапірамідним синдромом та явищем стенозу; між астенічним синдромом та недостатністю кровотоку у каротидному басейні; між синдромом когнітивних розладів та венозним застоєм; у пацієнтів із ХАЕ – між судомним синдромом та явищем венозного застою; між аміостатичним синдромом та недостатністю кровотоку в каротидному басейні і венозним застоєм; між емоційно-лабільним синдромом та ангіоспазмом і недостатністю кровотоку в каротидному басейні; у пацієнтів із ПІЕ – між цефалгічним синдромом та явищем ангіоспазму; між астенічним синдромом та явищем ангіоспазму; між синдромом чутливих розладів та венозним застоєм і вертебро-базилярною недостатністю; між синдромом мозочкової атаксії та ангіоспазмом, венозним застоєм і вертебро-базилярною недостатністю. Отже, отримані результати вказують на гетерогенність та поліморфність параметрів церебральної гемодинаміки у пацієнтів з енцефалопатіями різного ґенезу та наявність низки вірогідних асоціацій між домінуючими клінічними синдромами та параметрами церебральної гемодинаміки, що потребує подальших досліджень.
Посилання
Erkkinen M.G., Berkowitz A.L. A Clinical Approach to Diagnosing Encephalopathy. Am J Med. 2019. Vol. 132. № 10. P. 1142–1147.
Reddy P., Culpepper K. Inpatient management of encephalopathy. Cureus. 2022. Vol. 14. № 2. P. e22102.
Ушакова А.Р., Гайнова А.О. Взаємозв’язок неврологічних проявів та морфологічних змін на МРТ із порушенням когнітивних функцій у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії. Збірник тез доповідей науково-практичної конференції з міжнародною участю молодих вчених та студентів «Актуальні питання сучасної медицини і фармації 2019», м. Запоріжжя, 13–17 травня 2019 р. Запоріжжя : ЗДМУ, 2019. С. 123.
Міщенко Л.А., Гулкевич О.В., Ревенько І.Л. Когнітивні порушення на тлі артеріальної гіпертензії: особливості та шляхи корекції. Здоров’я України. 2020. № 2(471). С. 40–42.
Міщенко Т.С., Міщенко В.М., Здесенко І.В. Лікування хворих із дисциркуляторною енцефалопатією на фоні метаболічного синдрому. Український вісник психоневрології. 2019. Т. 27. № 1(98). С. 14–19.
Немченко А.С., Міщенко В.І., Винник О.В., Баранова А.В. Огляд надання медичної допомоги хворим на дисциркуляторну енцефалопатію в Україні. Менеджмент та маркетинг у складі сучасної економіки, науки, освіти, практики : матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. дистанц. конф., м. Харків, 19 березня 2020 р. Харків : НФаУ, 2020. С. 103–104.
Epidemiology of Chronic Effects of Traumatic Brain Injury / Haarbauer-Krupa J., Pugh M.J., Prager E.M., Harmon N., Wolfe J., Yaffe K. J Neurotrauma. 2021. № 38(23). Р. 3235–3247.
Рощупкіна Т.М. Когнітивні порушення у осіб з алкогольною енцефалопатією та пароксизмальними станами. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». 2019. № 6(33). С. 43–46.
Infectious disease-associated encephalopathies / Barbosa-Silva M.C., Lima M.N., Battaglini D., Robba C., Pelosi P., Rocco P.R.M., Maron-Gutierrez T. Crit Care. 2021. № 25(1). Р. 236. DOI: 10.1186/s13054-021-03659-6.
DiSabato D.J., Quan N., Godbout J.P. Neuroinflammation: the devil is in the details. J Neurochem. 2016. № 139. Suppl 2(Suppl 2). Р. 136–153.
GBD 2016 Neurology Collaborators. Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019. № 18(5). Р. 459–480.
A Prospective Study of Neurologic Disorders in Hospitalized Patients With COVID-19 in New York City / Frontera J.A., Sabadia S., Lalchan R., Fang T., Flusty B., Millar-Vernetti P., Snyder T., Berger S., Yang D., Granger A., Morgan N., Patel P., Gutman J., Melmed K., Agarwal S., Bokhari M., Andino A., Valdes E., Omari M., Kvernland A., Lillemoe K., Chou S.H., McNett M., Helbok R., Mainali S., Fink E.L., Robertson C., Schober M., Suarez J.I., Ziai W., Menon D., Friedman D., Friedman D., Holmes M., Huang J., Thawani S., Howard J., Abou-Fayssal N., Krieger P., Lewis A., Lord A.S., Zhou T., Kahn D.E., Czeisler B.M., Torres J., Yaghi S., Ishida K., Scher E., de Havenon A., Placantonakis D., Liu M., Wisniewski T., Troxel A.B., Balcer L., Galetta S. Neurology. 2021. № 96(4). Р. e575–e86.
Пашковський В.М. Особливості церебральної гемодинаміки у хворих із мозковим інсультом. Буковинський медичний вісник. 1998. № 3–4. С. 37–40.
Черенько Т.М., Фартушна О.Є. Показники мозкової гемодинаміки у хворих із різними патогенетичними підтипами транзиторних ішемічних атак. Міжнародний неврологічний журнал. 2011. № 4(42). С. 101–106.
Зозуля І.С, Несукай В.Г. Стан церебральної гемодинаміки у пацієнтів з остеохондрозом шийного відділу хребта, які перенесли транзиторну ішемічну атаку у вертебробазилярній системі. Український медичний часопис. 2018. № 1(123). С. 1–4.
