ХАРЧОВІ АСПЕКТИ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.10Ключові слова:
здорове харчування, дієтологія, шлунково-кишковий тракт, жирні кислоти, парасимпатична нервова система, симпатична нервова система, профілактична медицинаАнотація
Протікання у шлунку хімічних реакцій із різним умістом викликає різку зміну хімічного складу сполук, які утворюються під час перетравлення їжі у шлунку під впливом шлункового соку. Деякі сполуки підсилюють один одного, їх концентрація зростає за впливу елементів на організм людини у цілому. Генетичний матеріал людини підлаштовується під споживану людиною їжу і намагається хоч якось згладити негативний вплив деяких харчових компонентів на організм, але це найбільша проблема існування людини на планеті Земля. Метою роботи було виявити та науково пояснити харчові особливості харчування людини. Як відомо, соляна кислота виділяється у достатній кількості, коли організм більше не потребує її. Унаслідок порушення співвідношення виходу соляної або жовчних кислот до фаз травлення їжі виникає виразкова хвороба. Тому для «розігріву» шлунка, стимуляції виділення шлункового соку перед їжею рекомендується вживати «аперитив», хоча такий спосіб харчування не завжди рятує людину від порушень фази секреції шлунково-кишкового тракту. Виникнення атеросклерозу, порушення жирового обміну починається з розладів у шлунково-кишковому тракті, практично з недостатньої секреторної функціональної ефективності як у шлунку, так і в кишечнику, особливо в дванадцятипалій кишці. Жирна їжа в харчуванні людини вимагає обов'язкового використання органічних кислот, які містяться в лимонах, гранатах, яблуках та ін. Саме органічні кислоти деяких фруктів, які не містять значної кількості вуглеводів, різко знижують атерогенність холестерину, практично руйнують його справжню сутність, а саме ця сутність робить жир шкідливим для людини. Будь-яка їжа, яку ми споживаємо, стимулює або симпатичну, або парасимпатичну нервову систему. Якщо ми народжуємося з підвищеним тонусом симпатичної нервової системи, то слід уникати споживання їжі, яка її стимулює, або навпаки. Деякі автори поділяють їжу на «метаболічно швидку», яка характеризується високою калорійністю, містить багато білка (м'ясо і молочні продукти), значний уміст глюкози, і, навпаки, «метаболічно повільну», яка характеризується низьким рівнем глікемії. Саме «метаболічно швидкі» продукти стимулюють симпатичну нервову систему. «Метаболічно повільні» продукти (овочі, бобові, жири) підвищують тонус парасимпатичної нервової системи, сприяють розслабленню і зниженню тривоги. Але слід деталізувати вплив кожного з перерахованих продуктів на стан, зокрема, як симпатичної, так і парасимпатичної нервової системи. Очевидне проведення цілеспрямованих досліджень із важливої наукової проблеми – здорового харчування, яка, насамперед, стосується більш-менш досконалого розвитку профілактичної медицини.
Посилання
Сабадишин Р.О. Внутрішні хвороби. Рівне : Рівненська друкарня, 2004. 544 с.
Сабадишин Р.О., Смоляк В.Р., Гашинська О.С. Внутрішня медицина : підручник / за ред. Р.О. Сабадишина. Вінниця : Нова Книга, 2019. 552 с.
Внутрішня медицина : у 3-х т. / А.С. Свінціцький та ін. ; за ред. проф. К.М. Амосової. Київ : Медицина, 2008. Т. 1. 1056 с.
Внутрішня медицина : у 3-х т. / А.С. Свінціцький та ін. ; за ред. проф. К.М. Амосової. Київ : Медицина, 2009. Т. 2. 1088 с.
Внутрішня медицина: Порадник лікарю загальної практики : навчальний посібник / А.С. Свінціцький та ін. ; за ред. проф. А.С. Свінціцького. Київ : Медицина, 2014. 1272 с.
Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини : у 3-х т. Вінниця : Нова книга, 2009. Т. 1. 640 с.
Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини : у 3-х т. Вінниця : Нова книга, 2009. Т. 2. 784 с.
Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини : у 3-х т. Вінниця : Нова книга, 2009. Т. 3. 1006 с.
Second Action Plan for Food and Nutrition Policy for the WHO European Region 2007– 2012. Copenhagen : Regional Office for Europe, 2007. 24 p. Access mode: http://www.euro.who.int/ document/rc57/rdoc10.pdf.
Koletzko, S., Jones, N.L., Goodman, K.J., Gold, B., Rowland, M., Cadranel, S., … Oderda, G. (2011). Evidencebased guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 53(2), 230–243. DOI 10.1097/MPG.0b013e3182227e90.
Дуденко Н.В., Павлоцька А.Ф., Цихановська І.В. Нутриціологія : навчальний посібник. Київ : Світ книг, 2022. 527 с.
Tel L.Z. Nutrition science: textbook / Tel L.Z., Dachenov E.D., Abduldaeva A.L., Koman I.E. Heotar, 2022. 544 р.
Nutrition science and clinical dietetics / edited by Tuteliana V.A. Heotar, 2021. 1008 p.
Korolev A.A. Food hygiene. Guide for doctors. Heotar, 2016. 624 p.
Josso Jack N. Anti-Angiogenic Functional and Medicinal Foods / Jack N. Josso, Fereidoon Shahidi, Debasis Bagchi. CRCTRESS, 2019. 744 р.
Geoffrey P. Webb. Nutrition maintaining and Improving Health / Geoffrey P. Webb – CRCTRESS, 2019. Р. 646.
GBD 2016 Risk Factors Collaborators. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet. 2017. Vol. 390(10100). Р. 1345–1422.
Тележенко Л.М., Дзюба Н.А., Кашкано М.А. Здорове харчування: практичні рекомендації. Херсон : Олді, 2018. 200 с.
Desai C.K., Huang J., Lokhandwala A., Fernandez A., Riaz I.B., Alpert J.S. The role of vitamin supplementation in the prevention of cardiovascular disease events / Desai C.K., Huang J., Lokhandwala A., Fernandez A., Riaz I.B., Alpert J.S. Clin Cardiol. 2014. № 37(9). Р. 576–581.
Basics of nutrition: textbook / Kruchanytsia M.I., Myroniuk I.S., Rozumykova N.V., Kruchanytsia V.V., Brych V.V., Kish V.P. – Uzhgorod: PH of Uzhgorod University «Hoverla», 2019. 252 р.
Baranovskyi A.Yu. Dietetics: guide. Publishing House Piter, 2008. 1020 р.
Dietary cholesterol and cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis / Berger S., Raman G., Vishwanathan R., Jacques P.F., Johnson E.J. Am J Clin Nutr. 2015. № 102(2). Р. 276–294.
Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acid (Fish Oil) Supplementation and the Prevention of Clinical Cardiovascular Disease: A Science Advisory From the American Heart Association / D.S. Siscovick, T.A. Barringer, A.M. Fretts et al. Circulation. 2017. Vol. 135(15). Р. e867–884.
Сабадишин Р.О. Нутриціологія та вегетативна нервова система людини (проблемні питання). The 5 th International scientific and practical conference «Eurasian scientific congress» (May 17–19 2020). Spain, Barcelona : Barca Academy Publishing, 2020. P. 176–184.
