ХМАРНІ СЕРВІСИ ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.3.35Ключові слова:
хмарні сервіси, хмара, цифрові технології, професійна підготовка, самостійна робота, майбутні бакалаври сестринської справи, здобувачіАнотація
Однією з прогресивних тенденцій в інформатизації освіти майбутніх бакалаврів сестринської справи, у рамках якої здійснюється професійна підготовка медичних працівників, є застосовування хмарних сервісів для планування та організації самостійної роботи здобувачів. Державний освітній стандарт третього покоління наголошує, що в результаті освоєння програми бакалаврату у випускників мають бути сформовані певні компетентності. Програма бакалаврату встановлює формування різних універсальних компетентностей, серед яких є такі, що спрямовані на розвиток навичок самостійної роботи здобувачів. Самостійну роботу майбутніх фахівців сестринської справи витлумачено як вид освітньої діяльності, яку виконує здобувач без прямої взаємодії з викладачем, а за допомогою спеціальних матеріалів, викладених на освітньому порталі закладу вищої медичної освіти. Актуальним засобом організації самостійної роботи майбутніх фахівців сестринської справи є використання хмарних сервісів. Суть хмарних технологій полягає у наданні користувачам віддаленого доступу до послуг, обчислювальних ресурсів та додатків (включаючи інфраструктуру та операційні системи) через Інтернет. Хмарні технології (хмарні обчислення Cloud Computing) – це новий сервіс, який передбачає віддалене використання засобів обробки та зберігання даних. За допомогою «хмарних» сервісів можна отримати доступ до інформаційних ресурсів будь-якого рівня та будь-якої потужності з поділом прав різних груп користувачів по відношенню до ресурсів, використовуючи лише підключення до Інтернету та веббраузера. До переліку хмарних сервісів для організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи належать такі: Google Workspace for Education (Google Docs, Sheets, Slides, Drive, Forms) – для створення, зберігання та спільного редагування навчальних матеріалів; Microsoft 365 (OneDrive, Word Online, Excel Online, Teams) – для організації групової та індивідуальної роботи студентів; MoodleCloud – для створення онлайн-курсів, тестування та відстеження прогресу; Canva – для розроблення інфографіки, візуальних конспектів і презентацій з елементами медичної термінології; Padlet – як інтерактивну дошку для рефлексії, обміну ідеями та організації обговорень; Trello або Notion – для планування індивідуальних освітніх траєкторій і управління завданнями. Використання хмарних технологій в організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи формує у студентів адекватне уявлення про професію, світ та функціонал сучасних інформаційних технологій у медицині й соціальній життєдіяльності та їх можливості для професійної освіти ХХI ст.
Посилання
Антонова-Рафі Ю. В., Шилов М. Ю. Використання cloud-storage в медичних інформаційних системах. ScienceRise. 2016. Т. 6. DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.71122.
Бондаренко Т. Хмарні технології і сервіси як адаптивний інструментарій цифрової трансформації освіти (аналітичний огляд). Аналітичний вісник у сфері освіти й науки. 2024. № 20. С. 3–16.
Вакалюк Т., Поліщук В. Перспективи використання хмарних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх закладів України. Педагогіка вищої та середньої школи. 2023. Вип. 46. DOI: https://doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2510.
Гавриленко О. Використання хмарних технологій у підготовці майбутніх учителів математики. Освіта. Інноватика. Практика. 2024. Т. 12. № 10. С. 110–120.
Зайцева Т., Архіпова Т. Хмарні технології як шлях розвитку української освіти. Journal of Information Technologies in Education (ITE). 2015. № 19. С. 54–61.
Ілясова Ю. С., Шевченко Л. С. Використання Інтернет-технологій у навчанні студентів медичних спеціальностей. Інформаційні технології і засоби навчання. 2022. № 5(91). С. 36–51.
Моцик Р., Коломієць Н., Ящук О. Використання хмарних сервісів у створенні ефективного цифрового освітнього середовища. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2025. № 38. С. 157–170. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2025-38-157-170 (дата звернення: 28.09.2025).
Носенко Ю., Попель М., Шишкіна М. Стан справ та перспективи використання адаптивних хмароорієнтованих систем навчання в закладах вищої педагогічної освіти України. Педагогіка вищої та середньої школи. 2022. Вип. 52. DOI: https://doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3776.
Соколова І. Професійний розвиток викладачів медичного університету: досвід застосування MoodleCloud. Continuing Professional Education: Theory and Practice. 2019. № 3. DOI: https://doi.org/10.28925/1609-8595.2019.3.2937.
Alsharari A. F., Salihu D., Alshammari F. F. Effectiveness of virtual clinical learning in nursing education: a systematic review. BMC Nursing. 2025. Vol. 24. Article 432. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-025-03076-y.
Liu K., Zhang W., Li W. et al. Effectiveness of virtual reality in nursing education: a systematic review and metaanalysis. BMC Medical Education. 2023. Vol. 23. Article 710. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-023-04662-x.
Oleksiuk V. P., Oleksiuk O. R. The practice of developing the academic cloud using the Proxmox VE platform. Educational Technology Quarterly. 2021. № 4. Р. 605–616.
Volikova M. M., Armash T. S., Yechkalo Y. V., Zaselskiy V. I. Practical use of cloud services for organization of professional training майбутніх фахівців. CTE Workshop Proceedings / Cloud Technologies in Education. 2019. № 6. DOI: https://doi.org/10.55056/cte.408.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




