ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.3.37Ключові слова:
психологічне благополуччя, науково-педагогічні працівники, внутрішні та зовнішні чинники, емоційний інтелект, професійний розвиток, соціальна підтримка, баланс між роботою та життям, вища освіта, модель PERMA, теорія вимог і ресурсів праці (JD-R)Анотація
У статті розглянуто феномен психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників (НПП) як багатовимірне явище, що формується під впливом комплексу внутрішніх, зовнішніх та інтерактивних чинників. Професія НПП вимагає поєднання спеціалізованої експертизи, педагогічних і наукових компетентностей, а також емоційної залученості, що створює високі вимоги та зумовлює значне професійне навантаження, підвищений рівень стресу і ризик зниження самопочуття. У межах аналізу наголошується на відсутності єдиного визначення поняття «благополуччя», яке охоплює когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, проявляючись у суб’єктивному, досвідному й психологічному вимірах. Здійснено узагальнення теоретичних підходів, зокрема моделі PERMA та теорії вимог і ресурсів праці (JD-R), що пояснюють взаємозв’язки між ресурсами, вимогами та рівнем благополуччя працівників освіти. Визначено основні групи чинників, які впливають на добробут НПП: зовнішні (умови праці, соціальна підтримка, професійний розвиток, організаційна культура), внутрішні (емоційний інтелект, психологічна стійкість, фізичне й психічне здоров’я) та взаємодіючі (баланс між роботою й особистим життям, підтримка сім’ї). Окрему увагу приділено значенню сприятливого соціально-психологічного клімату в університеті, який ґрунтується на взаємоповазі, відкритості та співпраці, а також ролі формальної та неформальної підтримки у збереженні психічного здоров’я викладачів. Підкреслено важливість можливостей для професійного саморозвитку, академічної мобільності та самореалізації як ключових передумов підвищення суб’єктивного благополуччя. Водночас відзначено, що цифровізація, глобальні трансформації у сфері освіти та зростання академічного навантаження посилюють потребу у формуванні системної підтримки добробуту НПП. Зроблено висновок, що психологічне благополуччя є динамічним конструктом, який потребує комплексного підходу, що поєднує індивідуальні, організаційні та соціокультурні стратегії, спрямовані на зміцнення психоемоційної стійкості, підвищення задоволеності працею та забезпечення професійного процвітання у сфері вищої освіти.
Посилання
World Health Organization. Mental health overview. Geneva. World Health Organization. 2022.
Dattani S., Ritchie H., Roser M., Appel C., Giattino C., et al. Global patterns in mental health. Oxford. Our World in Data. 2023.
World Health Organization. Mental health. Fact sheet. Geneva. World Health Organization. 2024.
Huppert F. A. Psychological well-being. Evidence regarding its causes and consequences. Appl Psychol Health Well-Being. 2009. 1(2). P. 137–164.
Diener E., Wirtz D., Tov W., Kim-Prieto C., Choi D., Oishi S., et al. Assessing well-being. The collected works of Ed Diener. New York. Springer. 2009.
Ryan R. M., Deci E. L. On happiness and human potentials. A review of research on hedonic and eudaimonic wellbeing. Annu Rev Psychol. 2001. 52. P. 141–166.
Tov W. Well-being concepts and measures. In. Diener E., Oishi S., Tay L. (eds.) Handbook of well-being. Salt Lake City. DEF Publishers. 2018.
Davis D. E. Stress and psychological well-being. Coping mechanisms. J Psychol Res. 2019. 12(3). P. 201–215.
Office of Disease Prevention and Health Promotion. Healthy People 2030. Life satisfaction and well-being. Washington. U.S. Department of Health and Human Services. 2020.
Ryff C. D. Happiness is everything, or is it. Explorations on the meaning of psychological well-being. J Pers Soc Psychol. 1989. 57(6). P. 1069–1081.
Seligman M. E. P. Flourish. A visionary new understanding of happiness and well-being. New York. Free Press. 2011.
Antonovsky A. Health, stress, and coping. San Francisco. Jossey-Bass. 1979.
Deci E. L., Ryan R. M. Self-determination theory. A macrotheory of human motivation, development, and health. Can Psychol. 2008. 49(3). P. 182–185.
Kern M. L., Benson L., Steinberg E. A., Steinberg L. The EPOCH measure of adolescent well-being. Psychol Assess. 2016. 28(5). P. 586–597.
Sussman S., Arnett J. J. Emerging adulthood. Developmental period of life transitions. Prev Sci. 2014. 15(6). P. 944–951.
Porru F., Robroek S. J. W., Rongen A. P., Burdorf A. Social integration and well-being among university students. Int J Environ Res Public Health. 2022. 19(8). P. 4711.
Adade J. R. D., Antwi-Danso S., Amos P. M., Bedu-Addo P. K. A., Antwi T. Relationships among counselor trainees’ emotional intelligence, stress and empathy. J Pedagog Sociol Psychol. 2024. 6(3). P. 64–78. https://doi.org/10.33902/jpsp.202426287
Adams R., Jeanrenaud S., Bessant J., Denyer D., Overy P. Sustainability-oriented innovation: A systematic review. Int J Manag Rev. 2016. 18(2). P. 180–205. https://doi.org/10.1111/ijmr.12068
Ajani O. A., Gamede B., Matiyenga T. C. Leveraging artificial intelligence to enhance teaching and learning in higher education: Promoting quality education and critical engagement. J Pedagog Sociol Psychol. 2025. 7(1). P. 54–69. https://doi.org/10.33902/jpsp.202528400
Ansari S., Khan I., Iqbal N. Association of stress and emotional well-being in non-medical college students: A systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2024. 368. P. 200–223. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.09.029
Ahmed R. R., Soomro F. A., Channar Z. A., Hashem E. A. R., Soomro H. A., Pahi M. H. Relationship between different dimensions of workplace spirituality and psychological well-being: measuring mediation analysis through conditional process modeling. Int J Environ Res Public Health. 2022. 19(18). P. 11244.
Alqarni N. A. Well-being and the perception of stress among EFL university teachers in Saudi Arabia. J Lang Educ. 2021. 7(3). P. 8–22.
Vera M., Salanova M., Martín B. University faculty and work-related well-being: the importance of the triple work profile. Electron J Res Educ Psychol. 2017. 8(21). P. 581–602.
Song K. Well-being of teachers: the role of efficacy of teachers and academic optimism. Front Psychol. 2022. 12. P. 831972.
Urbina-Garcia A. What do we know about university academics’ mental health? A systematic literature review. Stress Health. 2020. 36(5). P. 563–585.
Wang Y., Zai F., Zhou X. The impact of emotion regulation strategies on teachers’ well-being and positive emotions: a meta-analysis. Behav Sci. 2025. 15(3). P. 342.
Bakker A. B., Hakanen J. J., Demerouti E., Xanthopoulou D. Job resources boost work engagement, particularly when job demands are high. J Educ Psychol. 2007. 99(2). P. 274–284.
Cao C., Zhang J. Chinese university faculty’s occupational well-being: applying and extending the job demandsresources model. J Career Dev. 2022. 49(6). P. 1283–1300.
Chen J., Cheng H., Zhao D., Zhou F., Chen Y. A quantitative study on the impact of working environment on the wellbeing of teachers in China’s private colleges. Sci Rep. 2022. 12(1). P. 3417.
Creely E., Laletas S., Fernandes V., Subban P., Southcott J. University teachers’ well-being during a pandemic: the experiences of five academics. Res Pap Educ. 2022. 37(6). P. 1241–1262.
Erdogan B., Bauer T. N., Truxillo D. M., Mansfield L. R. Whistle while you work. J Manag. 2012. 38(4). P. 1038–1083.
Cumming T. Early childhood educators’ well-being: an updated review of the literature. Early Child Educ J. 2017. 45(5). P. 583–593.
Diener E., Lucas R., Kahneman D., Diener E., Schwarz N. Foundations of hedonic psychology. In: Kahneman D., Diener E., Schwarz N. (Eds.). Foundations of Hedonic Psychology. Springer, Berlin/Heidelberg. 1999. P. 213–229.
Diener E., Diener E. The science of well-being: the collected works of Ed Diener. Springer, Berlin/Heidelberg. 2009. P. 11–58.
Danna K., Griffin R. W. Health and well-being in the workplace: a review and synthesis of the literature. J Manag. 1999. 25(3). P. 357–384.
Galbraith Q., Fry L., Garrison M. The impact of faculty status and gender on employee well-being in academic libraries. Coll. Res. Libr. 2016. 77(1). P. 71–86. https://doi.org/10.5860/crl.77.1.71
Grant A. M., Christianson M. K., Price R. H. Happiness, health, or relationships? Managerial practices and employee well-being tradeoffs. Acad. Manag. Perspect. 2007. 21(3). P. 51–63. https://doi.org/10.5465/amp.2007.26421238
Gast I., Neelen M., Delnoij L., Menten M., Mihai A., Grohnert T. Supporting the well-being of new university teachers through teacher professional development. Front. Psychol. 2022. 13. P. 866000. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.866000
Han J., Yin H., Wang J. Examining the relationships between job characteristics, emotional regulation and university teachers’ well-being: the mediation of emotional regulation. Front. Psychol. 2020. 11. P. 1727. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.01727
Jamal M., Baba V. V. Type-A behavior, job performance, and well-being in college teachers. Int. J. Stress Manag. 2001. 8. P. 231–240. https://doi.org/10.1023/A:1011343226440
Jelińska M., Paradowski M. B. The impact of demographics, life and work circumstances on college and university instructors’ well-being during quaranteaching. Front. Psychol. 2021. 12. P. 643229. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.643229
Issom F. L., Agustiani H., Purba F. D., Lubis F. Y. Determinants of middle and high school teachers’ well-being: a systematic review. Psychol. Res. Behav. Manag. 2025. 18. P. 575–587. https://doi.org/10.2147/PRBM.S481848
Fox H. B., Walter H. L., Ball K. B. Methods used to evaluate teacher well-being: a systematic review. Psychol. Sch. 2023. 60(10). P. 4177–4198. https://doi.org/10.1002/pits.22996
Avola P., Soini-Ikonen T., Jyrkiäinen A., Pentikäinen V. Interventions to teacher well-being and burnout: a scoping review. Educ. Psychol. Rev. 2025. 37(1). P. 11. https://doi.org/10.1007/s10648-025-09986-2
Hascher T., Waber J. Teacher well-being: a systematic review of the research literature from the year 2000–2019. Educ. Res. Rev. 2021. 34(8). P. 100411. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100411
Ab Wahab N. Y., Abdul Rahman R., Mahat H., Hudin N. S., Ramdan M. R., Ab Razak M. N. Impacts of workload on teachers’ well-being: a systematic literature review. TEM J. 2024. 13. P. 2544–2556. https://doi.org/10.18421/tem133-80
Katsarou E., Chatzipanagiotou P., Sougari A. M. A systematic review on teachers’ well-being in the COVID-19 era. Educ. Sci. 2023. 13(9). P. 927. https://doi.org/10.3390/educsci13090927
Yan T., Teo E. W., Lim B. H., Lin B. Evaluation of competency and job satisfaction by positive human psychology among physical education teachers at the university level: a systematic review. Front. Psychol. 2022. 13. P. 1084961. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1084961
Page M. J., McKenzie J. E., Bossuyt P. M., Boutron I., Hoffmann T. C., Mulrow C. D. The PRISMA, 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. PLoS Med. 2021. 18(3). P. e1003583.
Zheng F. Fostering students’ well-being: the mediating role of teacher interpersonal behavior and student-teacher relationships. Front Psychol. 2022. 12. P. 796728.
Ryan R. M., Deci E. L. On happiness and human potentials: a review of research on hedonic and eudaimonic wellbeing. Annu Rev Psychol. 2001. 52(1). P. 141–166.
Dreer B. On the outcomes of teacher wellbeing: a systematic review of research. Front Psychol. 2023. 14. P. 1205179.
Sohail M. M., Baghdady A., Choi J., Huynh H. V., Whetten K., Proeschold-Bell R. J. Factors influencing teacher wellbeing and burnout in schools: a scoping review. Work. 2023. 76(4). P. 1317–1331.
Aelterman A., Engels N., Van Petegem K., Verhaeghe J. P. The well-being of teachers in Flanders: the importance of a supportive school culture. Educ Stud. 2007. 33(3). P. 285–297.
Acton R., Glasgow P. Teacher wellbeing in neoliberal contexts: a review of the literature. Aust J Teach Educ. 2015. 40(8). P. 99–114.
Turner K., Garvis S. Teacher educator wellbeing, stress and burnout: a scoping review. Educ Sci. 2023. 13(4). P. 351.
Luthans F., Youssef C. M., Avolio B. J. Psychological capital: developing the human competitive edge. Oxford University Press. Oxford, UK. 2007. P. 256.
Bakker A. B., Demerouti E., Grzywacz J. G. New frontiers in work and family research. Psychology Press. London, UK. 2013. P. 55–70.
Chen B., Ren G., Liu Y. Assessing the determinants of teachers’ job happiness in the private universities. Front Psychol. 2022. 13. P. 1018517.
Shang S., Chan X. W., Liu X., Adisa T. A., Gbadamosi G. Work-life interface: non-western perspectives. Springer. Berlin/Heidelberg, Germany. 2021. P. 249–284.
Liu Y., Wang M., Chang C. H., Shi J., Zhou L., Shao R. Work-family conflict, emotional exhaustion, and displaced aggression toward others: the moderating roles of workplace interpersonal conflict and perceived managerial family support. J Appl Psychol. 2015. 100(3). P. 793–808.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
