ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2024.1.6

Ключові слова:

гепаторенальний синдром, цироз печінки, спланхнічна вазодилатація, функціональна ниркова недостатність

Анотація

Метою нашого дослідження було проаналізувати патогенетичні особливості гепаторенального синдрому – особливої форми функціональної ниркової недостатності, за якої нирка гістологічно незмінена, а лише знижується нирковий кровотік. Патофізіологія ГРС характеризується зниженим системним судинним опором унаслідок вазодилатації спланхнічної артерії, яка виникає вторинно щодо портальної гіпертензії та є ключовою ознакою прогресуючого цирозу печінки. Також патофізіологічною ознакою ГРС є вазоконстрикція ниркового кровообігу. Виражене звуження ниркових судин у пацієнтів із ГРС, скоріше за все, може бути наслідком кількох чинників і може включати зміни в системній гемодинаміці, активацію багатьох вазоконстрикторних факторів і пригнічення судинорозширювальних факторів, які впливають на нирковий кровообіг. Нещодавні дослідження показали, що системний запальний процес може призводити до збільшення вивільнення медіаторів запалення, а отже, може відігравати певну роль у дисфункції кровообігу та нирок, що спостерігається при ГРС. Таким чином, тепер визнано, що ГРС включає не тільки дисфункцію кровообігу, а й системне запалення. Синдром системної запальної відповіді спостерігається майже у половини пацієнтів із ГРС незалежно від наявності інфекції. Бактеріальна транслокація є основним механізмом, за допомогою якого портальна гіпертензія індукує дисфункцію кровообігу, характерну для ГРС, і є основним механізмом, що бере участь у патогенезі спонтанного бактеріального перитоніту та інших інфекцій у пацієнтів із цирозом. Тому ознаки, які можуть розвинутися навіть за відсутності дисфункції кровообігу і, отже, ниркової гіпоперфузії, доводять, що патофізіологія ГРС може відхилятися від сталої, традиційно прийнятої протягом більше 20 років.

Посилання

European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines on the management of ascites, spontaneous bacterial peritonitis, and hepatorenal syndrome in cirrhosis. J Hepatol. 2010. № 53(3). Р. 397–417. doi:10.1016/j.jhep.2010.05.004

Allegretti A.S., Ortiz G., Wenger J., et al. Prognosis of acute kidney injury and hepatorenal syndrome in patients with cirrhosis: a prospective cohort study. Int J Nephrol. 2015. Р. 108139. doi:10.1155/2015/108139

Low G., Alexander G.J., Lomas D.J. Hepatorenal syndrome: aetiology, diagnosis, and treatment. Gastroenterology research and practice. 2015. Р. 207012. https://doi.org/10.1155/2015/207012

Ginès P., Schrier R.W. Renal failure in cirrhosis. The New England journal of medicine. 2009. № 361 (13). Р. 1279–1290. https://doi.org/10.1056/NEJMra0809139

Solà E., Ginès P. Renal and circulatory dysfunction in cirrhosis: Current management and future perspectives. J Hepatol. 201. № 53 (6). Р. 1135–1145.

Krag A., Bendtsen F., Henriksen J.H., Møller S. Low cardiac output redicts development of hepatorenal syndrome and survival in patients with cirrhosis and ascites. Gut. 2010. № 59 (1). Р. 105–110.

Sersté T., Melot C., Francoz C., et al. Deleterious effects of beta-blockers on survival in patients with cirrhosis and refractory ascites. Hepatology. 2010. № 52 (3). Р. 1017–1022.

Mandorfer M., Bota S., Schwabl P., et al. Nonselective β blockers increase risk for hepatorenal syndrome and death in patients with cirrhosis and spontaneous bacterial peritonitis. Gastroenterology. 2014. № 146(7).

Acevedo J., Fernández J., Prado V., et al. Relative adrenal insufficiency in decompensated cirrhosis: Relationship to short-term risk of severe sepsis, hepatorenal syndrome, and death. Hepatology. 2013. № 58 (5). Р. 1757–1765.

Theocharidou E., Krag A., Bendtsen F., Møller S., Burroughs A. K. Cardiac dysfunction in cirrhosis – does adrenal function play a role? A hypothesis. Liver Int. 2012. № 32 (9). Р. 1327–1332.

Weichselbaum L., Gustot T. The Organs in Acute-on-Chronic Liver Failure. Semin Liver Dis. 2016. № 36 (2). Р. 174–180.

Albillos A., Lario M., Álvarez-Mon M. Cirrhosis-associated immune dysfunction: distinctive features and clinical relevance. J Hepatol. 2014. № 61. Р. 1385–1396.

Bernardi M., Moreau R., Angeli P., Schnabl B., Arroyo V. Mechanisms of decompensation and organ failure in cirrhosis: From peripheral arterial vasodilation to systemic inflammation hypothesis. J Hepatol. 2015. № 63. Р. 1272–1284.

Ruiz-del-Arbol L., Monescillo A., Arocena C., et al. Circulatory function and hepatorenal syndrome in cirrhosis. Hepatology. 2005. № 42. Р. 439–447.

Bernardi M., Trevisani F., Gasbarrini A., Gasbarrini G. Hepatorenal disorders: role of the renin-angiotensinaldosterone system. Semin Liver Dis. 1994. № 14. Р. 23–34.

Henriksen J.H., Møller S., Ring-Larsen H., Christensen N.J. The sympathetic nervous system in liver disease. J Hepatol 1998. № 29. Р. 328–341.

Nazar A., Guevara M., Sitges M., et al. LEFT ventricular function assessed by echocardiography in cirrhosis: relationship to systemic hemodynamics and renal dysfunction. J Hepatol. 2013. № 58. Р. 51–57.

Ruiz-del-Arbol L., Urman J., Fernández J., et al. Systemic, renal, and hepatic hemodynamic derangement in cirrhotic patients with spontaneous bacterial peritonitis. Hepatology. 2003. № 38. Р. 1210–1218.

Chan-Young Jung, Jai Won Chang. Hepatorenal syndrome: Current concepts and future perspectives. Clinical and Molecular Hepatology. 2023. № 29. Р. 891–908.

Barreto R., Fagundes C., Guevara M., et al. Type-1 hepatorenal syndrome associated with infections in cirrhosis: natural history, outcome of kidney function, and survival. Hepatology. 2014. № 59. Р. 1505–1513.

Elia C., Graupera I., Barreto R., et al. Severe acute kidney injury associated with non-steroidal antiinflammatory drugs in cirrhosis: A case-control study. J Hepatol. 2015. № 63. Р. 593–600.

Thabut D., Massard J., Gangloff A., et al. Model for end-stage liver disease score and systemic inflammatory response are major prognostic factors in patients with cirrhosis and acute functional renal failure. Hepatology. 2007. № 46. Р. 1872–1882. doi:10.1002/ hep.21920

Wiest R., Lawson M., Geuking M. Pathological bacterial translocation in liver cirrhosis. J Hepatol. 2014. № 60. Р. 197–209.

Angeli P., Garcia-Tsao G., Nadim M.K., Parikh C.R. News in pathophysiology, definition and classification of hepatorenal syndrome: A step beyond the International Club of Ascites (ICA) consensus document. Journal of hepatology. 2019. № 71 (4). Р. 811–822. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.07.002

Solé C., Solà E., Huelin P., et al. Characterization of inflammatory response in hepatorenal syndrome: Relationship with kidney outcome and survival. Liver Int. 2019. № 39. Р. 1246–1255. doi:10.1111/ liv.14037

Shah N., Mohamed F.E., Jover-Cobos M., et al. Increased renal expression and urinary excretion of TLR4 in acute kidney injury associated with cirrhosis. Liver Int. 2013. № 33. Р. 398–409. doi:10.1111/ liv.12047

Shah N., Dhar D., El Zahraa Mohammed F., et al. Prevention of acute kidney injury in a rodent model of cirrhosis following selective gut decontamination is associated with reduced renal TLR4 expression. J Hepatol. 2012. № 56. Р. 1047–1053. doi:10.1016/j.jhep.2011.11.024

Rivolta R., Maggi A., Cazzaniga M., et al. Reduction of renal cortical blood flow assessed by Doppler in cirrhotic patients with refractory ascites. Hepatology. 1998. № 28. Р. 1235–1240. doi:10.1002/ hep.510280510

Mindikoglu A.L., Dowling T.C., Wong-You-Cheong J.J., et al. A pilot study to evaluate renal hemodynamics in cirrhosis by simultaneous glomerular filtration rate, renal plasma flow, renal resistive indices and biomarkers measurements. Am J Nephrol. 2014. № 39. Р. 543–552.

Singh R.R., Walia R., Sachdeva N., Bhalla A., Singh A., Singh V. Relative adrenal insufficiency in cirrhotic patients with ascites (hepatoadrenal syndrome). Dig Liver Dis. 2018. № 50. Р. 1232–1237. doi:10.1016/j. dld.2018.05.011

Piano S., Favaretto E., Tonon M., et al. Including Relative Adrenal Insufficiency in Definition and Classification of Acute-on-Chronic Liver Failure. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020. № 18. Р. 1188–1196.e3. doi:10.1016/j.cgh.2019.09.035

Acevedo J., Fernández J., Prado V., et al. Relative adrenal insufficiency in decompensated cirrhosis: Relationship to shortterm risk of severe sepsis, hepatorenal syndrome, and death. Hepatology. 2013. № 58. Р. 1757–1765. doi:10.1002/hep.26535

Kim G., Huh J.H., Lee K.J., Kim M.Y., Shim K.Y., Baik S.K. Relative Adrenal Insufficiency in Patients with Cirrhosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Dig Dis Sci. 2017. № 62. Р. 1067–1079. doi:10.1007/s10620- 017-4471-80

Jang J.Y., Kim T.Y., Sohn J.H., et al. Relative adrenal insufficiency in chronic liver disease: its prevalence and effects on long-term mortality. Aliment Pharmacol Ther. 2014. № 40. Р. 819–826. doi:10.1111/apt.12891

Tsai M.H., Peng Y.S., Chen Y.C., et al. Adrenal insufficiency in patients with cirrhosis, severe sepsis and septic shock. Hepatology. 2006. № 43. Р. 673–681. doi:10.1002/hep.21101

Bornstein S.R. Predisposing factors for adrenal insufficiency. N. Engl. J. Med. 2009. № 360. Р. 2328–2339. doi:10.1056/NEJMra0804635

Bräsen J.H., Mederacke Y.S., Schmitz J., et al. Cholemic Nephropathy Causes Acute Kidney Injury and Is Accompanied by Loss of Aquaporin 2 in Collecting Ducts. Hepatology. 2019. № 69. Р. 2107–2019. doi:10.1002/ hep.30499

van Slambrouck C.M., Salem F., Meehan S.M., Chang A. Bile cast nephropathy is a common pathologic finding for kidney injury associated with severe liver dysfunction. Kidney Int. 2013. № 84. Р. 192–197. doi:10.1038/ki.2013.78.

Ficket P., Krones E., Pollheimer M.J., et al. Bile acids trigger cholemic nephropathy in common bile-ductligated mice. Hepatology. 2013. № 58. Р. 2056–2069.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА