ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ АНТИГІСТАМІННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.15Ключові слова:
алергічні захворювання, антигістамінні лікарські засоби, фармацевтичний ринок, асортимент, активний фармацевтичний інгредієнтАнотація
У статті наведено результати маркетингових досліджень асортиментного портфеля антигістамінних лікарських засобів на фармацевтичному ринку України з урахуванням анатомо-терапевтично-хімічної класифікації, форм випуску, країн-виробників та підприємств-виробників. Дослідження здійснювали з використанням офіційних джерел інформації, дані з яких були вивчені, структуровані та систематизовані з використанням статистичного, логічного й графічного методів. У результаті проведеного аналізу встановлено, що станом на липень 2024 року на фармацевтичному ринку України група R06 «Антигістамінні засоби для системного застосування» нараховує 196 торговельних найменувань (далі – ТН) лікарських препаратів. Із них частка лікарських засобів, що належать до першого покоління, становить 26,5 %; до другого – 26,0 %; до третього – 47,5 % від загальної кількості найменувань. Серед досить великого асортименту антигістамінних засобів на фармацевтичному ринку нині лідерство належить препаратам на основі активного фармацевтичного інгредієнта дезлоратадину (23,5 % від загальної кількості наявних на ринку антигістамінних препаратів). Під час сегментації ринку досліджуваної групи препаратів за ознакою країн-виробників установлено, що на фармацевтичному ринку України більшою мірою представлені препарати закордонного виробництва (59,2 %). Провідну позицію серед країн-імпортерів протягом багатьох років утримує Індія (29 ТН). В Україні антигістамінні препарати випускають 20 компаній-виробників. Серед вітчизняних компаній найбільшу кількість антигістамінних лікарських засобів виробляють ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» (21,25 %) та АТ «Фармак» (13,75 %). Аналіз асортименту за лікарською формою випуску показав, що частка антигістамінних засобів у твердих лікарських формах становить 66,8 %, при цьому найбільшу кількість препаратів виробляють у формі таблеток з оболонкою.
Посилання
Mazur M., Czarnobilska M., Dyga W., Czarnobilska E. Trends in the Epidemiology of Allergic Diseases of the Airways in Children Growing Up in an Urban Agglomeration. Journal of clinical medicine. 2022. № 11(8). P. 2188. https://doi.org/10.3390/jcm11082188
Gutowska-Ślesik J., Samoliński B., Krzych-Fałta E. The increase in allergic conditions based on a review of literature. Postepy dermatologii i alergologii. 2023. № 40(1). P. 1–7. https://doi.org/10.5114/ada.2022.119009
Kawauchi H., Yanai K., Wang D. Y., Itahashi K., Okubo K. Antihistamines for Allergic Rhinitis Treatment from the Viewpoint of Nonsedative Properties. International journal of molecular sciences. 2019. № 20(1). P. 213. https://doi.org/10.3390/ijms20010213
Yanai K., Yoshikawa T., Yanai A., Nakamura T., Iida T., Leurs R., Tashiro M. The clinical pharmacology of non-sedating antihistamines. Pharmacology & therapeutics. 2017. № 178. P. 148–156. https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2017.04.004
Panula P., Chazot P. L., Cowart M., Gutzmer R., Leurs R., Liu W., Stark H., Thurmond R. L., Haas H. L. International Union of Basic and Clinical Pharmacology. XCVIII. Histamine Receptors. Pharmacological reviews. 2015. № 67(3). P. 601–655. https://doi.org/10.1124/pr.114.010249
Simons, F. E., Simons, K. J. Histamine and H1-antihistamines: celebrating a century of progress. The Journal of allergy and clinical immunology. 2011. № 128(6). P. 1139–1150.e4. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2011.09.005
Fein M. N., Fischer D. A., O'Keefe A. W., Sussman G. L. CSACI position statement: Newer generation H1-antihistamines are safer than first-generation H1-antihistamines and should be the first-line antihistamines for the treatment of allergic rhinitis and urticaria. Allergy, asthma, and clinical immunology : official journal of the Canadian Society of Allergy and Clinical Immunology. 2019. № 15. P. 61. https://doi.org/10.1186/s13223-019-0375-9
Hu Y., Sieck D. E., Hsu W. H. Why are second-generation H1-antihistamines minimally sedating?. European journal of pharmacology. 2015. № 765. P. 100–106. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2015.08.016
Nicolas J. M. The metabolic profile of second-generation antihistamines. Allergy. 2000. № 55 Suppl 60. P. 46–52. https://doi.org/10.1034/j.1398-9995.2000.00008.x
Olasińska-Wiśniewska A., Olasiński J., Grajek S. Cardiovascular safety of antihistamines. Postepy dermatologii i alergologii. 2014. № 31(3). P. 182–186. https://doi.org/10.5114/pdia.2014.43191
Wang J., Zhou Y., Zhang H., Hu L., Liu J., Wang L., Wang T., Zhang H., Cong L., Wang Q. Pathogenesis of allergic diseases and implications for therapeutic interventions. Signal transduction and targeted therapy. 2023. № 8(1). P. 138. https://doi.org/10.1038/s41392-023-01344-4
Державний реєстр лікарських засобів. URL: http://www.drlz.com.ua (Дата звернення: 05.07.2024 р.)
Спеціалізоване медичне інтернет-видання для лікарів, провізорів, фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вузів «Компендіум». URL: https://compendium.com.ua (Дата звернення: 02.07.2024 р.)
Iakovlieva L., Berdnik O. G., Gurtyakova A. A. Analysis of assortment and volumes of consumption of antihistamin preparations in Ukraine. Farmatsevtychnyi Zhurnal. 2018. № (1-2). P. 12-21. https://doi.org/10.32352/0367-3057.1-2.18.02
Balitska О. P., Zlahoda V. S., Haiday O. D., Blahun O. D., Artemchuk M. A. The analysis of the range of antihistamines at the pharmaceutical market of Ukraine. Social Pharmacy in Health Care. 2023. № 9(2). P. 74-79. https://doi.org/10.24959/sphhcj.23.293
