ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ЧОЛОВІКІВ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ І СТАДІЇ НА ДОВГОТРИВАЛОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.4.12Ключові слова:
фізична терапія, артеріальна гіпертензія, реабілітація, електрофорез, низькочастотна магнітотерапія, аеробні вправи, вправи з опоромАнотація
Мета статті – дослідити особливості застосування методів фізичної терапії в чоловіків середнього віку, хворих на артеріальну гіпертензію І стадії, і вдосконалити програму фізичної реабілітації цієї категорії хворих.Матеріали та методи. Було оцінено вплив програми фізичної реабілітації на корекцію артеріального тиску (АТ) у 30 чоловіків, хворих на АГ І стадії у віці від 46 до 52 років (середній вік становив 48,2±2,5 року). Програма фізичної реабілітації включала базові заходи і патогенетично обґрунтовані фізіотерапевтичні процедури: лікувальне харчування, лікувальний масаж, кінезітерапію, фізіотерапевтичні методи вегетостабілізаційної і гіпотензивної дії. Фізичні вправи включали аеробні вправи або поєднання аеробних вправ із вправами з опором. Аналіз даних проводили за допомогою статистичних методів. Результати дослідження. Було з’ясовано, що всі пацієнти з артеріальною гіпертензією мали зниження систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) після виконання програми фізичної реабілітації. Досягти цільового рівня АТ і високого нормального АТ вдалось у 100% хворих. Найбільш виразне зменшення, як САТ, так і ДАТ, було в пацієнтів, які виконували аеробні навантаження. У частини пацієнтів після виконання аеробних вправ у комбінації з вправами з опором після навантажень спостерігали підвищення АТ у межах фізіологічної норми. Висновки. Отримані дані дозволяють говорити про необхідність рекомендувати комплексну програму фізичної реабілітації хворим з артеріальною гіпертензією І стадії та з низьким ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Перевагу варто надавати аеробним вправам і обов’язково контролювати АТ після фізичних вправ для максимального зменшення негативного впливу підвищеного АТ на організм пацієнта.
Посилання
Benjamin E., Muntner P., Alonso A. (2019). Heart Disease and Stroke Statistics-2019 Update: A Report from the American Heart Association. Circulation, 139(10), e56-e528. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000659
Hindricks G., Potpara T., Dagres N. (2021). 2020 Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur. Heart J., 42(5), 373–498. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
Boulestreau R., van den Born B.H., Gupta A. (2022). Malignant Hypertension: Current Perspectives and Challenges. Journal of the American Heart Association, 11 (7), e023397. DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.121.023397
Harrison D.G., Coffman T.M., Wilcox C.S. (2021). Pathophysiology of hypertension: the mosaic theory and beyond. Circ Res, 128 (7), 847–863. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.31808
Unger T., Borghi C., Charchar F. (2020). InternationalSocietyofHypertensionGlobalHypertensionPracticeGuidelines. Hypertension (Dallas, Tex: 1979),75 (6), 1334–1357. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15026
Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M. etc. (2021). 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: Developed by the Task Force for cardiovascular disease prevention in clinical practice with representatives of the European Society of Cardiology and 12 medical societies with the special contribution of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). Eur. Heart J., 42, (34), 3227–3337. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484
WHO. (2021). Guideline for the pharmacological treatment of hypertension in adults. World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 30 IGO 2021. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240033986
Zhou B., Perel P., Mensah G. (2021). Global epidemiology, health burden and effective interventions for elevated blood pressure and hypertension. Nat. Rev. Cardiol., 18 (11),785–802.DOI: https://doi.org/10.1038/s41569-021-00559-8
Jaspers N., Blaha M., Matsushita K. (2020). Prediction of individualized lifetime benefit from cholesterol lowering, blood pressure lowering, antithrombotic therapy, and smoking cessation in apparently healthy people. Eur. Heart J., 41 (11), 1190–1199. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz239
Schmidt B.M., Durao S., Toews I. (2020). Screening strategies for hypertension. Cochrane Database Syst. Rev., 5 (5), Cd013212. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD013212.pub2
Palatini P., Asmar R., O’Brien E. (2020). Recommendations for blood pressure measurement in large arms in research and clinical practice: position paper of the European society of hypertension working group on blood pressure monitoring and cardiovascular variability. Journal of Hypertension, 7, 1244–1250. DOI: https://doi.org/10.1097/hjh.0000000000002399
Desbiens L., Fortier C., Nadeau-Fredette A. (2022). Prediction of Cardiovascular Events by Pulse Waveform Parameters: Analysis of CARTaGENE. J Am Heart Assoc., 11 (17), e026603. DOI: https://doi.org/10.1161/JAHA.122.026603
Cheng Y., Thijs L., Aparicio L. (2022). Risk Stratification by Cross-Classification of Central and Brachial Systolic Blood Pressure. Hypertension (Dallas, Tex: 1979), 79 (5), 1101–1111. DOI: https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.121.18773
Barochiner J., Aparicio L., Martınez R. (2022). Prognostic value of home blood pressure monitoring in patients under antihypertensive treatment. J Hum. Hypertens, 37 (9), 1–8. DOI: https://doi.org/10.1038/s41371-022-00758-x
Staplin N., de la Sierra A., Ruilope L.M. (2023). Relationship between clinic and ambulatory blood pressure and mortality: an observational cohort study in 59 124 patients. Lancet, 401(10393):2041-2050. DOI: https://doi.org/10.1016/ S0140-6736(23)00733-X.
Cardoso C., Salles G. (2022). Prognostic Value of Changes in Aortic Stiffness for Cardiovascular Outcomes and Mortality in Resistant Hypertension: a Cohort Study. Hypertension, 79 (2), 447-456. DOI: https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.121.18498.
Egan B., Kjeldsen S., Narkiewicz K. (2022). Single-pill combinations, hypertension control and clinical outcomes: potential, pitfalls and solutions. Blood Press., 31 (1), 164–168. DOI: https://doi.org/10.1080/08037051.2022.2095254
Stergiou G., Palatini P., Modesti P. (2020). Seasonal variation in blood pressure: Evidence, consensus and recommendations for clinical practice. Consensus statement by the European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability. Journal of Hypertension, 38 (7), 1235-1243. DOI: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002341
Саїнчук А. М. (2016). Фізична реабілітація хворих шийно-грудним остеохондрозом і гіпертонічною хворо- бою : дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.03. Київ, С. 242.
