ВПЛИВ ПЕРЕНЕСЕНОЇ COVID-19 АСОЦІЙОВАНОЇ ПНЕВМОНІЇ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ З АТЕРОСКЛЕРОЗОМ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.1.4Ключові слова:
атеросклероз нижніх кінцівок, якість життя пацієнтів, COVID-19 асоційована пневмоніяАнотація
Доведено, що вірус COVID-19 негативно впливає на роботу судин, а його ускладнення, серед яких пневмонія посідає чільне місце, на розвиток і прогресування серцево-судинних подій. Загалом, протягом періоду пандемії коронавірусної інфекції загальний стан здоров’я пацієнтів з атеросклерозом нижніх кінцівок погіршився, про що свідчить зростання балів у такій групі за опитувальником VascuQol-6. Це пов’язано із суттєвими обмеженнями щодо здійснення різних видів діяльності. Оскільки після перенесеної COVID-19 асоційованої пневмонії багато пацієнтів стикаються із задишкою, хронічною втомою, зниженням толерантності до фізичних навантажень та когнітивними порушеннями і цим самим значно обмежують свою повсякденну активність, то паралелі якості життя при атеросклерозі нижніх кінцівок і пневмонії, спричиненої коронавірусом, можна поєднати в одну лінію. Ці показники призводять до зниження емоційного та соціального благополуччя таких пацієнтів. Важливо визнати, що симптоми атеросклерозу значно ускладнюються після перенесеної COVID-19 асоційованої пневмонії і в результаті серйозно знижують якість життя таких пацієнтів. Дослідження показують, що навіть після одужання у частини пацієнтів зберігається знижена сатурація кисню, що потребує додаткової терапії та реабілітаційних заходів. Сприйняття пацієнтами хвороби та якості життя часто недооцінюється в клінічній практиці. Однак, як бачимо, це має значний вплив на фізичне захворювання. Несправедливо, що лікування потенційно виліковного захворювання присипляється ціною іншого. Стаціонарне лікування судинної хірургії не може скорочуватися та припинятися в жодній лікарні. Системи догляду повинні пропонувати високоякісну допомогу у разі симптоматичного судинного захворювання в будь-який час, але особливо пацієнтам, які перенесли COVID-19 та його ускладнення.
Посилання
Wu Z., McGoogan J.M. Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak in China: summary of a report of 72 314 cases from the Chinese center for disease control and prevention. JAMA. 2020. № 323, р. 1239–1242.
Velavan T.P., Meyer C.G. The COVID‐19 epidemic. Trop. Med. Int. Health. 2020. № 25. Р. 278–280.
Parra Gordoa M.L., Buitrago Weilandb G., Grau Garcíac М., Arenaza G. Radiologic aspects of COVID19 pneumonia: Out come sand thoracic complications. Choperena Radiología (English Edition). 2021. Volume 63, Issue 1, P. 74–88. https:// doi.org/10.1016/j.rxeng.2020.11.002.
Yang J., Zheng Y., Gou X., Pu K., Chen Z., Guo Q., et al. Prevalence of comorbidities and its effects in patients infected with SARS-CoV-2: a systematic review and meta-analysis. International journal of infectious diseases (IJID): official publication of the International Society for Infectious Diseases. 2020. № 94. Р. 91–95. https://doi.org/10.1016/j. ijid.2020.03.017.
Ferrando С., Mellado-Artigas R., Gea А., Arruti Е., Aldecoa С., Bordell А., et al. Características, evolución clínica y factores asociados a la mortalidad en UCI de los pacientes críticos infectados por SARS-CoV-2 en España: estudio prospectivo, de cohorte y multicéntrico. Rev Esp Anestesiol Reanim. 2020. № 67. Р. 425–437. https://doi.org/10.1016/j.redar.2020.07.003.
Hendren N.S., Drazner M.H., Bozkurt B., & Cooper L.T., Jr. (2020). Description and Proposed Management of the Acute COVID-19 Cardiovascular Syndrome. Circulation, 141(23), 1903–1914. https://doi.org/10.1161/ CIRCULATIONAHA.120.047349.
Grzegorowska O, Lorkowski J. Possible correlations between atherosclerosis, acute coronary syndromes and COVID-19. J Clin Med. 2020. № 9. Р. 3746.
Аbbasi J. The COVID Heart-One Year after SARS-CoV-2 infection, patients have an array of increased Cardiovascular risks. JAMA. 2022. № 327(12). Р. 1113–1114.
Hoffmann M., Kleine-Weber H., Schroeder S., Krüger N., Herrler T., Erichsen S., et al. SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 2020. № 181(2). Р. е271–e808.
Varga Z., Flammer A.J., Steiger P., Haberecker M., Andermatt R., Zinkernagel A.S., et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet (London England). 2020. № 395(10234). Р. 1417–1418.
Schnaubelt S., Oppenauer J., Tihanyi D., Mueller M., Maldonado-Gonzalez E., Zejnilovic S., et al. Arterial stiffness in acute COVID-19 and potential associations with clinical outcome. J Intern Med. 2021. № 290(2). Р. 437–443.
Lambadiari V., Mitrakou A., Kountouri A., Thymis J., Katogiannis K., Korakas E., et al. Association of COVID-19 with impaired endothelial glycocalyx, vascular function and myocardial deformation 4 months after infection. Eur J Heart Fail. 2021. № 23(11). Р. 1916–1926.
Skow R.J., Nandadeva D., Grotle A.K., Stephens B.Y., Wright A.N., Fadel P.J. Impact of breakthrough COVID-19 cases during the omicron wave on vascular health and cardiac autonomic function in young adults. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2022. № 323(1). Р. H59–Н64.
Mansiroglu A.K., Disikirik T., Seymen H., Cosgun M., Sincer I. Assessment of aortic stiffness by Transthoracic Echocardiographic in Young COVID-19 patients. J Cardiovasc Echography. 2022. № 32(1). Р. 23–28.
Boutouyrie P., Chowienczyk P., Humphrey J.D., Mitchell G.F. Arterial stiffness and Cardiovascular Risk in Hypertension. Circul Res. 2021. № 128(7). Р. 864–886.
Abu Leil M., Palasciano G. The Limitations of Social Behaviour Imposed by CoVid-19 Impacted the Perception and the Evolution of Peripheral Arterial Disease Negatively. Annals of vascular surgery. 2021. № 73. Р. 107–113. https://doi. org/10.1016/j.avsg.2021.02.003.
Santacroce L., Bottalico L., Charitos I. A. The impact of COVID-19 on Italy: a lesson for the future. Int J Occup Environ Med. 2020. № 11. Р. 151–152. doi: 10.34172/ijoem.2020.1984.
Sani G., Janiri D., Di Nicola M., Janiri L., Ferretti S., & Chieffo D. Mental health during and after the COVID-19 emergency in Italy. Psychiatry and clinical neurosciences. 2020. № 74(6). Р. 372. https://doi.org/10.1111/pcn.13004.
Nordanstig J., Wann-Hansson C., Karlsson J., Lundström M., Pettersson M., Morgan, M.B. Vascular Quality of Life Questionnaire-6 facilitates health-related quality of life assessment in peripheral arterial disease. Journal of vascular surgery. 2014. № 59(3). Р. 700–707. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2013.08.099.
Coccolini F., Perrone G., Chiarugi M., Di Marzo F., Ansaloni L., Scandroglio I., et al. Surgery in COVID-19 patients: operational directives. World journal of emergency surgery: WJES. 2020. № 15(1). Р. 25. https://doi.org/10.1186/s13017-020-00307-2.
Pratt A.G., Norris E.R., Kaufmann M. Peripheral vascular disease and depression. J Vasc Nurs. 2005. № 23. Р. 123–129. doi: 10.1016/j.jvn.2005.09.004.
Vascular and Endovascular Research Network (VERN) COVER study collaborative. Global impact of the first coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic wave on vascular services. The British journal of surgery. 2020. № 107(11). Р. 1396–1400. https://doi.org/10.1002/bjs.11961.
De Rosa S., Spaccarotella C., Basso C., Calabrò M.P., Curcio A., Filardi P.P., et al. Reduction of hospitalizations for myocardial infarction in Italy in the COVID-19 era. European heart journal. 2020. № 41(22). Р. 2083–2088. https://doi. org/10.1093/eurheartj/ehaa409.
Narula N., Dannenberg A.J., Olin J.W., Bhatt D.L., Johnson K.W., Nadkarni G., et al. Pathology of Peripheral Artery Disease in Patients With Critical Limb Ischemia. Journal of the American College of Cardiology. 2018. № 72(18). Р. 2152–2163. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.08.002.
Conte M.S., Bradbury A.W., Kolh P., White J.V., Dick F., Fitridge R., et al. Global vascular guidelines on the management of chronic limb-threatening ischemia. Journal of vascular surgery. 2019. № 69(6S). Р. 3S–125S.e40. https:// doi.org/10.1016/j.jvs.2019.02.016.
Mays R.J., Casserly I.P., Kohrt W.M., Ho P.M., Hiatt W.R., Nehler M.R., et al. Assessment of functional status and quality of life in claudication. Journal of vascular surgery. 2011. № 53(5). Р. 1410–1421. https://doi.org/10.1016/j. jvs.2010.11.092.
Barshes N.R., Belkin M. A Framework for the evaluation of value and cost-effectiveness in the management of critical limb ischemia. J. Am. Coll. Surg. 2011. № 213. Р. 552–566e555. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.
Gardner A.W., Katzel L.I., Sorkin J.D., Bradham D.D., Hochberg M.C., Flinn W.R., Goldberg A.P. Exercise rehabilitation improves functional outcomes and peripheral circulation in patients with intermittent claudication: a randomized controlled trial. Journal of the American Geriatrics Society. 2001. № 49(6). Р. 755–762. https://doi.org/10.1046/ j.1532-5415.2001.49152.x.
Bumroongkit C., Liwsrisakun C., Deesomchok A., Pothirat C., Theerakittikul T., Limsukon A., et al. Correlation of Air Pollution and Prevalence of Acute Pulmonary Embolism in Northern Thailand. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19. Р. 12808. https://doi.org/10.3390/ijerph191912808.
Fumagalli C., Zocchi C., Tassetti L., Silverii M.V., Amato C., Livi L., et al. Factors associated with persistence of symptoms 1 year after COVID-19: A longitudinal, prospective phone-based interview follow-up cohort study. Eur. J. Intern. Med. 2022. № 97. Р. 36–41. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2021.11.018.
Thomas M., Patel K.K., Gosch K., Labrosciano C., Mena-Hurtado C., Fitridge R., et al. Mental health concerns in patients with symptomatic peripheral artery disease: Insights from the PORTRAIT registry. Journal of psychosomatic research. 2020. № 131. Р. 109963. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2020.109963.
Sliwka A., Furgal M., Maga P., Drelicharz L., Mika P., Włoch T., et al. The role of psychopathology in perceiving, reporting and treating intermittent claudication: a systematic review. International angiology: a journal of the International Union of Angiology. 2018. № 37(5). Р. 335–345. https://doi.org/10.23736/S0392-9590.18.03948-2.
Tison G.H., Avram R., Kuhar P., Abreau S., Marcus G.M., Pletcher M.J., et al. Worldwide Effect of COVID-19 on Physical Activity: A Descriptive Study. Annals of internal medicine. 2020. № 173(9). Р. 767–770. https://doi.org/10.7326/ M20-2665.
Ando T., Shimada S., Sugihara J., Takayama K., Kobayashi M., Miyashita,Y., et al. Impairment of Social-Related Quality of Life in COVID-19 Pneumonia Survivors: A Prospective Longitudinal Study. Journal of clinical medicine. 2023. № 12(24). Р. 7640. https://doi.org/10.3390/jcm12247640.
Leelathanalerk A., Piankarnka N., Srimongkon P., Chanasopon S., Phumart P., Paktipat P., et al. Quality of life and utility of patients with peripheral artery disease (PAD): a systematic review and meta-analysis. Scientific reports. 2024. № 14(1). Р. 28823. https://doi.org/10.1038/s41598-024-80387-1.
Wu A., Coresh J., Selvin E., Tanaka H., Heiss G., Hirsch A.T., et al. Lower Extremity Peripheral Artery Disease and Quality of Life Among Older Individuals in the Community. Journal of the American Heart Association. 2017. № 6(1). Р. e004519. https://doi.org/10.1161/JAHA.116.004519.
Terai H., Ishii M., Takemura R., Namkoong H., Shimamoto K., Masaki K., et al. Comprehensive analysis of long COVID in a Japanese nationwide prospective cohort study. Respir. Investig. 2023. № 61. Р. 802–814.
van den Borst B., Peter J.B., Brink M., Schoon Y., Bleeker-Rovers C. P., Schers H., et al. Comprehensive Health Assessment 3 Months After Recovery from Acute Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Clin. Infect. Dis. 2021. № 73. Р. e1089–e1098.
O’Brien K., Townsend L., Dowds J., Bennan C., Nadarajan P., Kent B., et al. 1-year quality of life and health- outcomes in patients hospitalised with COVID-19: A longitudinal cohort study. Respir. Res. 2022. № 23. Р. 115.
Chen K.-Y., Li T., Gong F.-H., Zhang J.-S., Li X.-K. Predictors of Health-Related Quality of Life and Influencing Factors for COVID-19 Patients, a Follow-Up at One Month. Front. Psychiatry. 2020. № 11. Р. 668.
Muñoz-Corona C., Gutierrez-Canales L.G., Ortiz-Ledesma C., Martinez-Navarro L.J., Marcias A.E., Scavo- Montes D.A., Guani-Guerra E. Quality of life and persistence of COVID-19 symptoms 90 days after hospital discharge. J. Int. Med. Res. 2022. № 50. Р. 3000605221110492.
Rodríguez-Galán I., Albaladejo-Blazquez N., Ruiz-Robledillo N., Pascual-Liedo J.F., Ferrer-Cascales R., Gil- Carbonell J. Impact of COVID-19 on Health-Related Quality of Life: A Longitudinal Study in a Spanish Clinical Sample. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. № 19. Р. 10421.
Krivoruchko I.A., Goni S.-K.T. The first data according to quality of life in patients with chronic critical lower limb ischemia with distal lesions form in the treatment with and without stimulation of angiogenesis. Kharkiv surgical school. 2016. № 3(78). Р. 94.
Wang F., Kream R.M., Stefano G.B. Long-Term Respiratory and Neurological Sequelae of COVID-19. Med. Sci. Monit. 2020. № 26. Р. e928996.
Bellan M., Baricich A., Patrucco F., Zeppegno P., Gramaglia C., Balbo P.E., et al. Long-term sequelae are highly prevalent one year after hospitalization for severe COVID-19. Sci. Rep. 2021. № 11. Р. 22666.
Froidure A., Mahsouli A., Liistro G., De Greef J., Belkhir L., Gerad L., et al. Integrative respiratory follow-up of severe COVID-19 reveals common functional and lung imaging sequelae. Respir. Med. 2021. № 181. Р. 106383.
Alsharif W., Qurashi A. Effectiveness of COVID-19 diagnosis and management tools: A review. Radiography. 2021. № 27. Р. 682–687.
Francone M., Iafrate F., Masci G.M., Coco S., Cilia F., Manganaro L., et al. Chest CT score in COVID-19 patients: Correlation with disease severity and short-term prognosis. Eur. Radiol. 2020. № 30. Р. 6808–6817.
González J., Benitez I.D., Carcoma P., Santisteve S., Monge A., Moncusi-Moix A., et al. Pulmonary Function and Radiologic Features in Survivors of Critical COVID-19: A 3-Month Prospective Cohort. Chest. 2021. № 160. Р. 187–198.
Brevetti G., Schiano V., Chiariello M. Endothelial dysfunction: a key to the pathophysiology and natural history of peripheral arterial disease? Atherosclerosis. 2008. № 197(1). Р. 1–11. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2007.11.002.
Gimbrone M.A., Jr García-Cardeña G. Endothelial Cell Dysfunction and the Pathobiology of Atherosclerosis. Circulation research. 2016. № 118(4). Р. 620–636.
McDermott M.M. Lower extremity manifestations of peripheral artery disease: the pathophysiologic and functional implications of leg ischemia. Circulation research. 2015. № 116(9). Р. 1540–1550. https://doi.org/10.1161/ CIRCRESAHA.114.303517.
