ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ У CENTAUREA DEALBATA L. ТА BELLIS PERENNIS L.

Автор(и)

  • Ірина Степанівна Дахим Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0003-3806-626X
  • Аліна Сергіївна Дейнека Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» https://orcid.org/0000-0003-3765-9290
  • Людмила Володимирівна Слободянюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0002-0400-1305
  • Анастасія Вадимівна Гавришко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • Іванна Павлівна Попович Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.1.8

Ключові слова:

гідроксикоричні кислоти, Centaurea dealbata L., Bellis perennis L., ВЕРХ, спектрофотометричний метод

Анотація

Гідроксикоричні кислоти володіють широким спектром терапевтичних ефектів, корисних при лікуванні раку, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, хвороб дихальної системи та печінки. Протягом останніх деся- тиліть значно зріс попит на використання біологічно активних речовин лікарських рослин та фітопрепаратів на їх основі. Одними з таких рослин є представники родини Asteraceae, зокрема стокротки багаторічні й волошка під- білена. B. perennis L. використовують у традиційній медицині для лікування головного болю, болю в животі, засту- ди, захворювань очей, екземи, шкірних фурункулів, синців, переломів, ран, гастриту, діареї, кровотечі, ревматизму, при запальних та інфекційних хворобах верхніх дихальних шляхів. Рослини роду волошка використовують у тради- ційній медицині завдяки їх тонізувальній, відхаркувальній, жарознижувальній та протидіарейній дії. Мета дослі- дження – установити кількісний уміст та компонентний склад гідроксикоричних кислот стокроток багаторічних листків та волошки підбіленої квіток. Об’єктом дослідження були листки стокроток багаторічних дикорослих та квітки волошки підбіленої, які заготовляли на території Тернопільської області у 2024 році. Кількісний уміст суми гідроксикоричних кислот у досліджуваних об’єктах у перерахунку на хлорогенову кислоту визначали спектро- фотометричним методом. Якісний склад та кількісний уміст індивідуальних гідроксикоричних кислот у досліджу- ваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хроматографi Agilent Technologies 1200. Серед ідентифікованих нами індивідуальних сполук гідроксикоричних кислот найбільшу кількість становила хлорогенова кислота, уміст якої в листках стокроток дикорослих становив 17 528,49 мкг/г та 2 837,24 мкг/г у квітках волошки підбіленої відповідно.У листках стокроток дикорослих також варто відмітити значний уміст хінної кислоти (1 329,55 мкг/г). Спектро- фотометричним методом нами також установлено кількісний уміст суми гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту. Загальний кількісний уміст суми гідроксикоричних кислот у листках стокроток дикорос- лих становив 1,36 ± 0,02 %, а у квітках волошки підбіленої – 0,64 ± 0,01 %.

Посилання

Aktumsek A., Zengin G., Guler G. O., Cakmak Y. S., Duran A. Screening for in vitro antioxidant properties and fatty acid profiles of five Centaurea L. species from Turkey flora. Food Chem Toxicol. 2011. Vol. 49(11). P. 2914–20. DOI: 10.1016/j.fct.2011.08.016

Demiroz T., Nalbantsoy A., Kose F. A., Baykan S. Phytochemical composition and antioxidant, cytotoxic and anti- inflammatory properties of Psephellus goeksunensis (Aytaç & H. Duman) Greuter & Raab-Straube. South African Journal of Botany. 2020. Vol. 130. P. 1–7. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2019.11.021

El-Seedi H. R. et al. Chapter 8 - Hydroxycinnamic Acids: Natural Sources, Biosynthesis, Possible Biological Activities, and Roles in Islamic Medicine. Studies in Natural Products Chemistry. 2018. Vol. 55. P. 269–292. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-64068-0.00008-5

Ghasemzadeh A., Ghasemzadeh N. Flavonoids and Phenolic Acids: Role and Biochemical Activity in Plants and Humans. Journal of Medicinal Plants Research. 2011. Vol. 5. P. 6697–6703. DOI: 10.5897/JMPR11.1404

Hayta S., Bagci E. Composition of the Essential Oil of Endemic Psephellus pyrrhoblephara Boiss. (Asteraceae) From Turkey. Journal of Essential Oil Bearing Plants. Vol. 18 (3). 2015. P. 627–632. DOI:10.1080/0972060X.2014.977578

Justesen U., Knuthsen P., Leth T. Determination of plant polyphenols in Danish foodstuffs by HPLC-UV and LC-MS detection. Cancer Letters. 1997. Vol. 114(1-2). P. 165–167. https://doi.org/10.1016/S0304-3835(97)04651-X

Karakas F. P. et al. Isolation of an oleanane-type saponin active from Bellis perennis through antitumor bioassay- guided procedures. Pharmaceutical Biology. 2013. Vol. 52(8). P. 951–955. DOI: 10.3109/13880209.2013.874461

Karić E., Horozić E., Pilipović S., Dautović E., Ibisević M., Dzambić A., Celiković S., Halilcević A. Tyrosinase inhibition, antioxidant and antibacterial activity of commercial daisy extract (Bellis perennis). J. Pharm. Res. Int. 2023. 35. P. 13–19. DOI: 10.9734/jpri/2023/v35i57325

Marques T. H. C., de Melo C. H. S., de Freitas R. M. In vitro evaluation of antioxidant, anxiolytic and antidepressant-like effects of the Bellis perennis extract. Braz. J. Pharmacogn. 2012. 22. P. 1044–1052. DOI:10.1590/S0102-695X2012005000082

Mishio T., Takeda K., Iwashina T. Anthocyanins and Other Flavonoids as Flower Pigments from Eleven Centaurea Species. Natural Product Communications. 2015. Vol.10(3). P. 447–50. DOI:10.1177/1934578X1501000318

Naveedab M., Hejazic V., Asghar M. A., et al. Chlorogenic acid (CGA): A pharmacological F. review and call for further research. Biomedicine & Pharmacotherapy. 2018. Vol. 97. P. 67–74. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.10.064

Ninomiya K., Motai C., Nishida E., Kitagawa N., Yoshihara K., Hayakawa T., Muraoka O., Li X., Nakamura S., Yoshikawa M. et al. Acylated oleanane-type triterpene saponins from the flowers of Bellis perennis show anti-proliferative activities against human digestive tract carcinoma cell lines. J. Nat. Med. 2016. 70. P. 435–451. DOI: 10.1007/ s11418-016-0998-9

Santana-Galvez J., Cisneros-Zevallos L., Jacobo-Velazquez D. A. Chlorogenic acid: recent advances on its dual role as a food additive and a nutraceutical against metabolic syndrome. Molecules. 2017. Vol. 26(22). P. 358. https://doi. org/10.3390/molecules22030358

Siatka T., Kasparova M. Seasonal Variation in Total Phenolic and Flavonoid Contents and DPPH Scavenging Activity of Bellis Perennis L. Flowers. Molecules. 2010.Vol. 15. P. 9450–9461. DOI: 10.3390/molecules15129450

Sumere B. R. et al. Combining pressurized liquids with ultrasound to improve the extraction of phenolic compounds from pomegranate peel (Punica granatum L.). Ultrasonics sonochemistry. 2018. Т. 48. P. 151–162. https://doi.org/10.1016/j. ultsonch.2018.05.028

Wagenitz G., Hellwig F. H. The genus Psephellus cass. (Compositae, Сardueae) revisited with a broadened concept. Willdenowia. 2000. Vol. 30. P. 29–44. DOI:10.3372/wi.30.30102

Дахим І. С., Марчишин С. М. Хімічний склад трави стокроток багаторічних (Bellis perennis L.). Здобутки клініч- ної та експериментальної медицини. 2014. № 1 (20). С. 35–38. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2014.v20.i1.4263

Державна Фармакопея України: у 3 т. / ДП «Укр. наук. фармакоп. центр якості лік. засобів». 2-ге вид. Харків : Укр. наук. фармакоп. центр якості лік. засобів, 2014. Т. 3. 732 с.

Марчишин С. М. Дослідження кислот гідроксикоричних трави чистецю Зібольда. С. М. Марчишин, Л. В. Гусак, Т. С. Бердей. Мед. та клін. хім. 2016. № 3. С. 13–16. DOI 10.11603/mcch.2410-681X.2016.v0.i3.6935

Солодовниченко Н. М. Журавльов М. С., Ковальов В. М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати : посіб. з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин. Харків : Вид-во НФАУ : Золоті сторінки, 2001. 408 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-01

Номер

Розділ

ФАРМАЦІЯ