ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ШИЙНОМУ ОСТЕОХОНДРОЗІ НА ЕТАПІ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.3.19

Ключові слова:

санаторно-курортне лікування, програма фізичної терапії, остеохондроз

Анотація

Метою статті є дослідження ефективності застосування методів і засобів фізичної терапії у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта на етапі санаторно-курортного лікування; аналіз спеціальної наукової та науково-методичної літератури з метою дослідження сучасного стану проблеми фізичної терапії при дистрофічно-дегенеративних захворюваннях хребта; робота з медичною документацією з метою підбору контингенту хворих на остеохондроз; оцінка інтенсивності больових відчуттів за візуальною аналоговою шкалою; мануальне м'язове тестування з метою оцінки сили м'язів голови і шиї; вимірювання обсягу рухів у шийному відділі хребта та у плечовому суглобі за допомогою методу гоніометрії під час виконання спеціальних рухових тестів; статистичні методи обробки даних із метою визначення ефективності застосування методів і засобів фізичної терапії при остеохондрозі шийного відділу хребта на етапі санаторно-курортного лікування. На етапі санаторно-курортного лікування застосовують методи і засоби фізичної терапії в комплексі, а саме розроблена програма фізичної терапії при остеохондрозі шийного відділу хребта з больовим синдромом у плечовому суглобі включала: терапевтичні вправи, лікувальний масаж, мануальну терапію і постізометричну релаксацію, методи апаратної та природної фізіотерапії. Комплексне застосування підібраних методів і засобів фізичної терапії на етапі санаторно-курортного лікування при шийному остеохондрозі дало змогуу досягти максимального лікувального ефекту в усіх досліджених пацієнтів, на що вказує достовірна позитивна динаміка всіх досліджених параметрів функціонального стану шийного відділу хребта і плечового суглоба. А саме, на кінець тритижневого терміну комплексної фізичної терапії можна констатувати такі результати: зменшення больових відчуттів у шийному відділі хребта за візуальною аналоговою шкалою болю від сильного болю до слабкого болю; збільшення рухливості шийного відділу хребта в усіх напрямках; збільшення сили м’язів голови, шиї і надпліччя; збільшення амплітуди рухів у плечовому суглобі до нормальних фізіологічних показників. Таким чином, застосований комплекс методів і засобів фізичної терапії при шийному остеохондрозі є ефективним і може використовуватися на етапі санаторно-курортного лікування. Показано важливість застосування комплексної фізичної терапії на етапі санаторно-курортного лікування пацієнтів із дегенеративними змінами з боку хребта. Удосконалено програму фізичної терапії, яка спрямована на відновлення функцій м'язів, хребта і опорно-рухового апарату в цілому за дегенеративних змін у хребті. Доведено високу ефективність застосованого комплексу методів і засобів фізичної терапії при шийному остеохондрозі на етапі санаторно-курортного лікування, про що свідчать якісні та кількісні зміни у показниках сили паравертебральних м'язів, амплітуди рухливості шийного відділу хребта і плечового суглобу, зменшення больового синдрому, що, своєю чергою, підвищує якість життя досліджених пацієнтів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання за порівняння ефективності різних комплексних програм фізичної терапії при остеохондрозах, а також для оцінки реабілітаційного потенціалу хворих із дегенеративними ураженнями хребта.

Посилання

Aljinović I., Barun B., Poljičanin A. et al. Croatian version of the neck disability index can distinguish between acute, chronic and no neck pain. Wien Klin Wochenschr. 2022; 134:162–168. DOI: https://doi.org/10.1007/s00508-021-01908-w

Brenke C., Schmieder K. Posterior Cervical Foraminotomy. In: van de Kelft E. (eds) Surgery of the Spine and Spinal Cord. Springer, Cham. 2016. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-27613-7_14

Brevik H., Collet B., Ventetridda V. Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life and treatment. Eur J Pain. 2006; 10:287–333.

Feroyan E., Parulava G. The effectiveness of aquatherapy in osteochondrosis of the cervical spine. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies. 2022; 7(4):143–150. DOI: https://10.15391/prrht.2022-7(4).25

Feroian E.V., Kokaia L.E., Sulaberidze G.D. The complex approach to treatment of pain syndrome of cervical vertebral osteochondrosis. Georgian Medical News. 2009; (170):46–49. PMID: 19556639

Horoshko V. I. Health care technologies in creating optimal working conditions in higher education institutions. Rehabilitation and Recreation. 2023; (15):12–16. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.1

Kudrin A. Retrospective Analysis of the Treatment of Patients with Pain in Osteochondrosis of the Thoracic Spine. TERRA ORTHOPAEDICA. 2022; 2(113):42–47. DOI: https://doi.org/10.37647/0132-2486-2022-113-2-42-47

Leichtle U. G. et al. Spine Radiography in the Evaluation of Back and Neck Pain in an Orthopaedic Emergency Clinic. 2015; 43–48.

Loboiko V.V. Transport medicine, osteochondrosis, diagnostic, preventions of complications, physiotherapy, impulse magnetic stimulation. Journal of Education, Health and Sport. 2017; 7(1):396–407.

Melnik V., Shevchenko V. An interdisciplinary approach to treatment of temporomandibular pain-dysfunction syndrome against the backdrop of cervical osteochondrosis. Ukrainian Dental Almanac. 2018; 1(3):22–25. DOI: https://dentalalmanac.org/index.php/journal/article/view/170

Missmann M., Grote V., Riedl D., Grenier J-P., Fischer M. J. Controversial Outcomes in Neck Rehabilitation between Surgically and Conservatively Treated Patients–Results of an Observational Study. Journal of Clinical Medicine. 2023; 12(3):1004. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12031004

Scherer J., Osterhoff G. Cervical Spine Injuries. In: Longo U. G., Denaro V. (eds) Textbook of Musculoskeletal Disorders. Springer, Cham. 2023. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-20987-1_36

Sekendiz B. et al. Effects of Pilates exercise on trunk strength, endurance and flexibility in sedentary adult females. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2007; 11(4):318–326.

Stepanyan L. S., Masuryan L. M. Peculiarities of medical-psychological rehabilitation of patients with cervical osteochondrosis. Proceedings of the YSU B: Chemical and Biological Sciences. 2018; 52(1):58–62. DOI: https://doi.org/10.46991/PYSU:B/2018.52.1.058

Vasylieva N. et al. Physical Therapy of Elderly People with Lumbosacral Steochondrosis in the Conditions of Sanatorium-resort Institution. Acta Balneologica. 2022; 5(171):400–407.

Wells C., Kolt G. S., Bialocerkowski A. Defining Pilates exercise: A systematic review. Complementary Therapies in Medicine. 2012; 20(4):253–262.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ