ВПЛИВ СЕНСОРНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ НА КОГНІТИВНУ АКТИВНІСТЬ ПРИ ХВОРОБІ АЛЬЦГЕЙМЕРА

Автор(и)

  • Наталія Вікторівна Кукса Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0001-5650-1873
  • Юлія Миколаївна Малярова Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0003-3073-8973

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.3.21

Ключові слова:

хвороба Альцгеймера, деменція, сенсорна стимуляція, когнітивна активність, фізична терапія, Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment, геріатрична реабілітація

Анотація

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції та становить одну з найактуальніших медико-соціальних проблем сучасного суспільства. Станом на 2023 р. у світі зареєстровано понад 55 млн випадків деменції, з яких 60–70% припадає на хворобу Альцгеймера. Поступове зниження когнітивних функцій суттєво знижує якість життя пацієнтів, створюючи додаткове навантаження на систему охорони здоров’я. У зв’язку із цим актуальним є впровадження нефармакологічних методів підтримки когнітивної активності. Одним із таких підходів є сенсорна стимуляція, яка реалізується шляхом впливу на зорову, слухову, тактильну, нюхову та смакову системи з метою активації залишкової нейропластичності. Метою даного дослідження було визначення ефективності сенсорної стимуляції як допоміжного компонента фізичної терапії у пацієнтів із ХА. На основі індивідуального випадку пацієнта П., 76 років, із клінічно підтвердженим діагнозом «хвороба Альцгеймера на стадії помірної деменції (MMSE = 18)» реалізовано восьмитижневу програму сенсорної стимуляції як допоміжного компонента фізичної терапії. Програма фізичної терапії, адаптована до індивідуальних потреб пацієнта, поєднувала сенсорну стимуляцію з функціональними вправами, дихальною гімнастикою та побутовим тренуванням. Заняття проводилися тричі на тиждень і включали структуровані блоки орієнтації, сенсорної активності та релаксації. Для оцінювання динаміки когнітивного стану застосовано шкали MMSE, MoCA, CDT та CDR. Після завершення курсу зафіксовано зростання MMSE з 18 до 20 балів, MoCA – із 14 до 17 балів, CDT – із 2 до 3 балів, а рівень клінічної деменції за CDR знизився з 2,0 до 1,5 бала. Отримані результати свідчать про помірне, але клінічно значуще покращення орієнтації, уваги, просторового мислення та соціально-емоційної включеності. Висновки підтверджують доцільність застосування сенсорної стимуляції у системі комплексної підтримки осіб із ХА та визначають перспективу подальших досліджень щодо уніфікації протоколів та масштабування втручання.

Посилання

Беспалова O., Лянной M., Литвиненко B., Бугаєнко T., Терещенко T. Фізична терапія та ерготерапія для осіб похилого віку із хворобою Альцгеймера. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2020. № 2. С. 100–105. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2020.2.100-105

Alzheimer's Association. 2023 Alzheimer’s disease facts and figures. Alzheimer’s & Dementia. 2023. № 19(3). Р. 1598–1705. DOI: https://doi.org/10.1002/alz.13016

Carvalho S.C., Martins F.S., Martins A.N., Barbosa R.C., Vicente S.G. Effectiveness of Snoezelen in older adults with neurocognitive and other pathologies: A systematic review of the literature. J. Neuropsychol. 2024. № 18. Р. 312–331. DOI: https://doi.org/10.1111/jnp.12346

Calderone A., Marra A., De Luca R., Latella D., Corallo F., Quartarone A., Tomaiuolo F., Calabrò RS. Multisensory Stimulation in Rehabilitation of Dementia: A Systematic Review. Biomedicines. 2025. № 13(1). Р. 149. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines13010149

Федотова М.С., Панфілова Г.Л., Цурікова О.В., Блажієвська О.М. Дослідження епідеміології деменції та хвороби Альцгеймера в Україні. Вісник фармації. 2023. № 2(102). С. 50–58. DOI: https://doi.org/10.24959/nphj.23.58

Скрипніков А.М., Гринь К.В., Погорілко О.В. Деменція: клінічний, патоморфологічний та психофармакологічний аспекти. Особливості догляду за пацієнтами з деменцією : навчально-методичний посібник. Полтава : Астрая, 2021. 148 с.

Tichko P., Kim J.C., Large E., Loui P. Integrating music-based interventions with Gamma-frequency stimulation: Implications for healthy ageing. Eur. J. Neurosci. 2022. № 55. Р. 3303–3323. DOI: https://doi.org/10.1111/ejn.15059

World Health Organization. Dementia fact sheet. 2021. https://www.who.int/health-topics/dementia#tab=tab_1

Clements-Cortes A., Bartel L. Long-Term Multi-Sensory Gamma Stimulation of Dementia Patients: A Case Series Report. Int. J. Environ. Res. Public. Health. 2022. № 19. Р. 15553. DOI: https://doi.org/10.1177/1471301218813

Bohannon R.W. Grip Strength: An Indispensable Biomarker for Older Adults. Clinical Interventions in Aging. 2019. № 14. Р. 1681–1691. DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S194543

Park S.H. Tools for assessing fall risk in the elderly: a systematic review and meta-analysis. Aging Clinical and Experimental Research. 2018. № 30(1). Р. 1–16. DOI: https://doi.org/10.1007/s40520-017-0749-0

Alruwaili A.N., Alruwaili M.M., Ramadan O.M.E., Ali S.I., Shaban M. Nursing strategies for enhancing calm in older Arabs with dementia: Integrating Snoezelen methods, aromatherapy, and personal items to reduce agitation. Geriatr. Nurs. 2024. № 59. Р. 379–391. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gerinurse.2024.07.017

Mileski M., Baar Topinka J., Brooks M., Lonidier C., Linker K., Vander Veen K. Sensory and memory stimulation as a means to care for individuals with dementia in long-term care facilities. Clin Interv Aging. 2018. № 13. Р. 967–974. DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S153113

Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. Mini-Mental State: A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. Journal of Psychiatric Research. 1975. № 12. Р. 189–198.

Sala G. et al. The Psychometric Properties of the Montreal Cognitive Assessment (MoCA): A Comprehensive Investigation. Swiss Journal of Psychology. 2020. № 79. Р. 3−4. DOI: https://doi.org/10.1024/1421-0185/a000242

Pinto E., Peters R. Predictive value of the Clock Drawing Test. A review of the literature. Dementia and Geriatric Cognitive Disorders. 2008. № 26(3). Р. 351–355. DOI: https://doi.org/10.1159/000162261

Morris J. C. The Clinical Dementia Rating (CDR): current version and scoring rules. Neurology. 1993. № 43(11). Р. 2412–2414. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.43.11.2412-A

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ