ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ХОДИ ТА ДИНАМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • Кирило Олександрович Мокров Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0009-0895-7361
  • Роман Романович Лісовський Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0000-2726-7109
  • Едуард Олегович Макарчук Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0006-1922-5842
  • Богдан Романович Шиманський Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0002-3996-5400

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.3.26

Ключові слова:

фізична терапія, поранені військовослужбовці, ампутація, черепно-мозкова травма, рівновага, хода, неврологія, травматологія

Анотація

Мета. Визначити ефективність розробленої комплексної програми фізичної терапії за параметрами ходи та пов’язаних з нею активностей у поранених військовослужбовців із наслідками легкої черепно-мозкової травми та транстібіальною ампутацією під час етапу первинного протезування. Матеріали та методи. Обстежено 94 чоловіки: контрольна група (КГ, n = 32) без виражених скелетно-м’язових порушень; експериментальна група (ЕГ, n = 62) із транстібіальною ампутацією та наслідками черепно-мозкової травми, рандомізована на ЕГ1 (n = 32; стандартна 8-тижнева програма адаптації до тимчасового протеза) та ЕГ2 (n = 30; 8-тижнева індивідуалізована програма з урахуванням неврологічного й ортопедичного статусу, поєднання тренувань рівноваги з біологічним зворотним зв’язком, силових, гнучкості, ходи в ускладнених умовах; 4 тижні стаціонар + 4 тижні під дистанційним наглядом). Оцінювання: Functional Gait Assessment (FGA), Locomotor Capabilities Index-5, 6-хвилинний тест ходьби (дистанція, втома за Боргом). Результати. Порівняно з контрольною групою, поранені демонстрували виражений дефіцит ходи й динамічної рівноваги. Після втручання в експериментальній групі 1 сумарний Functional Gait Assessment зріс на 18,9%, тоді як в експериментальній групі 2 – майже на 50% (p < 0,05), з найбільшими приростами в координаційно складних завданнях, як-от: вузька площа опори (93,5%), переступання перешкоди (80,7%), зміна швидкості (58,2%), рух задом наперед (68,2%), сходи (48,5%). За Locomotor Capabilities Index-5 обидві групи покращили побутову мобільність, проте експериментальна група 2 стабільно переважала за величиною ефекту: підйом/ спуск на кілька сходинок без поручнів (136,4/144,4%), подолання бордюру (101,7%), ходьба в негоду (109,9%), по нерівній місцевості (101,3%) (усі p < 0,05). Під час виконання 6-хвилинного тесту дистанція зросла на 24,9% (ЕГ1) та 30,4% (ЕГ2), тоді як втома зменшилася на 14,0 і 33,2% відповідно (p < 0,05), що свідчить про підвищення витривалості та зниження енергетичної вартості ходи. Висновки. Розроблена індивідуалізована програма фізичної терапії забезпечує суттєво кращі результати, ніж стандартна: достовірне підвищення показників ходи, динамічної рівноваги та функціональної самостійності, виражені прирости в завданнях з високими вимогами до сенсомоторного контролю та вагомі покращення в шестихвилинному тесті. Доцільним є впровадження програми у стандарти первинного протезування з домашнім етапом під дистанційним супроводом.

Посилання

Shvets A.V., Horishna O.V., Deputat Y.M., Rychka O.V., Zhaldak A.Y., Kikh A.Y. Prognostic assessment of the need for medical rehabilitation among military officers of the Armed Forces of Ukraine based on the structure of their combat trauma. Ukrainian Journal of Military Medicine. 2022. № 3 (3). Р. 110–117. https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.3(3)-110

Костюк В.П., Цвях А.І. Політравма: причини та реабілітація на пізніх стадіях травматичної хвороби. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л.Я. Ковальчука. 2023. № (1). С. 63–68. Doi:10.11603/2414‑4533.2023.1.13814

Лянскорунський В.М., Бур’янов О.А., Омельченко Т.М., Мясніков Д.В., Вакулич М.В., Дубров С.О. Аналіз результатів лікування пацієнтів із травмою на базі центру політравми. Pain, Anaesthesia & Intensive Care. 2020. № 4 (93). P. 55–62. DOI: 10.25284/2519‑2078.4(93).2020.220677

Dini M.E., Wallace R.E., Klyce D.W., et al. Functional independence trajectories over 5 years in older veterans with traumatic brain injury: A model systems study. PMR. 2025. № 17 (6). Р. 628–637. DOI: 10.1002/pmrj.13312

Christensen J., Ipsen T., Doherty P., Langberg H. Physical and social factors determining quality of life for veterans with lower-limb amputation(s) : a systematic review. Disabil Rehabil. 2016. № 38 (24). Р. 2345–2353. DOI: 10.3109/09638288.2015.1129446

Черненко І.І. Особливості реабілітації хворих після бойової черепно‑мозкової травми. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2022. № (20). Р. 19–24. DOI: 10.26565/2312‑5675‑2022‑20‑03

Gray M., Chung J., Aguila F., Williams T.G., Teraoka J.K., Harris O.A. Long-Term Functional Outcomes in Military Service Members and Veterans After Traumatic Brain Injury / Polytrauma Inpatient Rehabilitation. Arch Phys Med Rehabil. 2018. № 99 (2S). P. 33–39. DOI: 10.1016/j.apmr.2017.08.465

Karr J.E., Rippey C.S., Hubert T.J., Stein M.B., Adams T.G., Pietrzak R.H. Traumatic Brain Injury in US Veterans: Prevalence and Associations with Physical, Mental, and Cognitive Health. Arch Phys Med Rehabil. 2025. № 106 (4). Р. 537–547. DOI: 10.1016/j.apmr.2024.11.010

Aravitska M.H., Saienko O.V. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. № 4 (26). Р. 6–13. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01

Ракаєва А.Є., Аравіцька М.Г. Корекція геріатричного статусу, асоційованого з порушенням м’язової активності, в осіб похилого віку з постковідним синдромом засобами фізичної терапії. Україна. Здоров’я нації. 2024. № 1 (75). С. 172–178. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/30

Smashna O. Strategies to Improve the Functioning and Quality of Life of Veterans with Post-Traumatic Stress Disorder and Mild Traumatic Brain Injury. International Neurological Journal. 2024. № 20 (6). Р. 321–323. DOI: 10.22141/2224-0713.20.6.2024.1109

Webster J.B., Crunkhorn A., Sall J., Highsmith M.J., Pruziner A., Randolph B.J. Clinical Practice Guidelines for the Rehabilitation of Lower Limb Amputation: An Update from the Department of Veterans Affairs and Department of Defense. Am J Phys Med Rehabil. 2019. № 98 (9). Р. 820–829. DOI: 10.1097/PHM.0000000000001213

Wrisley D.M., Marchetti G.F., Kuharsky D.K., Whitney S.L. Reliability, internal consistency, and validity of data obtained with the functional gait assessment. Phys Ther. 2004. № 84 (10). Р. 906–918.

Franchignoni F., Orlandini D., Ferriero G., Moscato T.A. Reliability, validity, and responsiveness of the locomotor capabilities index in adults with lower-limb amputation undergoing prosthetic training. Arch Phys Med Rehabil. 2004. № 85 (5). Р. 743–748. DOI: 10.1016/j.apmr.2003.06.010

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ