ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ У ФОРМІ ПІНИ НАШКІРНОЇ

Анотація

Мета: розробити склад та технологію лікарського засобу ранозагоювальної дії у формі піни нашкірної шляхом розробки стабільних пінових композицій та встановити вплив допоміжних речовин на реологічні, структурні та піноутворювальні властивості системи. Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були емульсійні матричні розчини типу «олія–вода», що містили доксицикліну хіклат, декспантенол, цетостеариловий спирт, твін 80, стеаринову кислоту, пропіленгліколь, етанол 95%, метил- і пропілпарабен, воду очищену та гідроксид натрію. Піни одержували шляхом фасування матричних розчинів в аерозольні балони з пропелентом (пропан–бутан–ізобутан). Оцінку макроскопічних характеристик проводили візуально за однорідністю, висотою та кольором піни. Піноутворювальні властивості визначали за показниками: об’ємне розширення, стійкість, об’ємна стабільність, відносна густина та час розширення. В’язкість вимірювали ротаційним віскозиметром при різних швидкостях зсуву, мікроструктуру піни досліджували методом світлової мікроскопії при збільшеннях ×40 та ×100. Результати. Встановлено, що співвідношення піноутворювачів, емульгаторів і стабілізаторів істотно впливає на реологічні та структурні властивості лікарського засобу у формі піни нашкірної. Усі досліджувані системи проявляли псевдопластичний характер течії, що впливало на ефективність дозування та формування піни. Найбільш раціональним за сукупністю показників виявився склад №4, який характеризувався максимальним об’ємним розширенням (210±2,88%), мінімальним відтоком рідини (15±0,2%), найвищою об’ємною стабільністю (90±1,52%) та відносною густиною (0,6012). Мікроскопічний аналіз показав, що оптимальна дисперсність бульбашок (100–300 мкм) у поєднанні зі збалансованою в’язкістю дисперсійного середовища забезпечує формування структурованої, кремоподібної та стабільної піни. Встановлено, що підвищення вмісту цетостеарилового спирту та стеаринової кислоти сприяє зміцненню структури піни, тоді як надлишок пропіленгліколю знижує її стабільність. Висновки. Науково обґрунтовано склад і технологію піни нашкірної ранозагоювальної дії на основі доксицикліну хіклату та декспантенолу. Доведено, що реологічні, піноутворювальні, фізико-хімічні та структурні властивості піни визначаються збалансованим вмістом емульгаторів, стабілізаторів і в’язкістю дисперсійного середовища. Встановлено, що оптимальний склад забезпечує формування однорідної, стабільної, кремоподібної піни з високою об’ємною стабільністю, здатністю утримувати рідину та сприятливими характеристиками для нашкірного застосування. Отримані результати підтверджують перспективність використання піни нашкірної як ефективної лікарської форми для місцевої терапії та загоєння ран