СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ОЦІНКИ КООРДИНАТОРНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРОЮ МОЗОЧКОВОЮ АТАКСІЄЮ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ШКАЛ SARA ТА ICARS

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне теоретико-аналітичне дослідження сучасних підходів до диференційованої оцінки координаторних порушень у пацієнтів з гострою мозочковою атаксією . Актуальність проблеми зумовле- на складною нейронною організацією мозочка, що містить близько 80% усіх нейронів ЦНС, та високим ризиком функціональної дезадаптації пацієнтів у ранньому періоді захворювання. Це вимагає точної об’єктивізації рухо- вого дефіциту для прогнозування потенціалу відновлення та ефективного планування реабілітації. Метою робо- ти є проведення системного порівняльного аналізу психометричних характеристик та клінічної придатності двох провідних інструментів: шкали SARA (Scale for the Assessment and Rating of Ataxia) та ICARS (International Cooperative Ataxia Rating Scale) . Методологія дослідження базується на системному аналізі 30 наукових дже- рел, індексованих у міжнародних базах PubMed, Scopus та Web of Science за період 1997–2025 рр. У роботі оціне- но конструктивну валідність, внутрішню узгодженість (коефіцієнт α Кронбаха), міждослідницьку надійність (ICC), чутливість до мінімальних клінічно значущих змін (MCID), а також кореляцію з показниками функціональ- ної незалежності за індексом Бартел. Встановлено, що шкала SARA демонструє виняткову внутрішню узгодженість (α = 0,94–0,98) та високу надійність (ICC = 0,92–0,99). Завдяки лаконічній структурі (8 пунктів) середня тривалість обстеження стано- вить 6,1 ± 1,4 хвилини, що у 3,5 раза швидше за ICARS (21,4 ± 3,5 хв.). Це робить SARA оптимальним інструмен- том для щоденного клінічного моніторингу в гострому періоді, оскільки мінімізує вплив фізичної втоми пацієнта на результати тестування. Доведено, що SARA є чутливим предиктором ризику падінь: порогове значення у 12 балів асоціюється з критичною нестабільністю ходи. Шкала ICARS, маючи 19 пунктів, забезпечує глибшу доменну диференціацію постуральних, кінетичних, мовленнєвих та окуломоторних розладів, що є незамінним при первинному нейрофізіологічному профілюванні. Обидві шкали мають високу кореляцію з показниками повсяк- денної активності (ρ від -0,79 до -0,81), проте SARA є більш чутливою до короткострокових змін (MCID 1,0–1,5 бала). Обґрунтовано стратегію диференційованого застосування шкал залежно від етапу реабілітації для під- вищення об’єктивності контролю та індивідуалізації програм фізичної терапії