ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЛАТЕРАЛЬНОГО ЕПІКОНДИЛІТУ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2026.1.36

Ключові слова:

латеральний епікондиліт, терапевтичні вправи, мануальна терапія

Анотація

Епікондиліт ліктьового суглоба відноситься до дегенеративно-запальних захворювань сухожилків перед- пліччя людини у місцях їх прикріплення до надвиростків плечової кістки. Розрізняють латеральну (зовнішню) і медіальну (внутрішню) локалізацію захворювання. Латеральний епікондиліт виникає в сухожилках зовнішньої стороні ліктя, спричинене хронічним перевантаженням м’язів-розгиначів передпліччя. Етіологія захворювання базується на мікротравматизації сухожилків у ділянці їх кріплення через монотонні тривалі рухи (2-х годинні і більше щоденні рухи кистю), що спостерігаються переважно в спорті і професійній діяльності. За статистич- ними даними, частота даного захворювання виявляється приблизно 1-3% населення, переважно у віці від 30 до 60 років. Мета дослідження. Визначити ефективність комплексної реабілітації пацієнтів із латеральним епікондилі- том ліктьового суглоба за допомогою терапевтичних вправ у поєднанні з мануальною терапією. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проводилося на базі Рівненського центру реабіліта- ції болю спини та суглобів. У дослідженні взяли участь 16 пацієнтів із зниженням сили м’язів кисті ураженої кінцівки та наявністю ниючого болю в ділянці латерального відділу ліктьового суглоба. Учасники, які надали добровільну згоду на участь у дослідженні, методом випадкового відбору були рівномірно розподілені на дві гру- пи: контрольну (n=8) та основну (n=8). Усі учасники експерименту були чоловіками віком від 40 до 55 років із патологією правого ліктьового суглоба. Під час проведення експерименту, пацієнти обох груп приймали базове лікування за програмою зазначеного закладу охорони здоров’я (медикаментозну терапію, іммобілізацію за допомогою бандажів і протезів). Пацієн- ти основної групи займалися додатково за експериментальною методикою, тобто двічі на день по 30 хвилин виконували ексцентричні терапевтичні вправи в комбінації з вправами на розтягнення м’язів ураженої руки. Крім того, пацієнтам основної групи мануальний терапевт проводив 15-ти хвилинні сеанси мануальної терапії, направлені на дистракцію і суглобову гру ураженого ліктьового суглоба. За результатами шеститижневого експерименту було встановлено, що у пацієнтів основної групи, які про- ходили реабілітацію за експериментальною методикою, сила м’язів-згиначів пальців та кисті (сила хвата) збіль- шилась на 16,9%, тоді як у пацієнтів контрольної групи спостерігалося зростання цього показника на 11,6% (різниця між групами – 5,3%). Крім того, у пацієнтів основної групи відзначено зменшення больових суб’єктивних відчуттів у ліктьовому суглобі на 6,9% порівняно з контрольною групою. Так, зменшення болю за модифікованою вербальною ранговою шкалою під час виконання тесту Козена становило 14,2% у основній групі та 21,1% – у контрольній. Висновок. Комплексна реабілітація при зовнішньому епікондиліті ліктьового суглобу, яка включала вправи на розтяг і ексцентричне укріплення м’язів-розгиначів передпліччя в поєднанні з мануальною терапією ураженого ліктьового суглоба є ефективною методикою терапії, яку можна рекомендувати для практичного впровадження

Посилання

Пустовойт Б, Пашкевич С, Дугіна Л. Фізична терапія хронічної латеральної тендопатії ліктьового суглобу (ліктя тенісиста). Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020;5(79):45-51.

Козявкін В. І, Качмар О. О, Гасюк М. Б, Матюшенко О. А, Кушнір А. Д. Методи оцінки функції руки при неврологічній патології. Огляд літератури. Міжнародний неврологічний журнал. 2018;1(95):14-23.

Pitzer M. E, Seidenberg P. H, Bader D. A. Elbow tendinopathy. Med Clin North Am. 2014;98(4):833-49.

Waugh E. J, Jaglal S. B, Davis A. M, Tomlinson G, Verrier M. C. Factors associated with prognosis of lateral epicondylitis after 8 weeks of physical therapy. Arch Phys Med Rehabil. 2004;(85):308-318.

Nagrale A. V, Herd C. R, Ganvir S, Ramteke G. Cyriax physiotherapy versus phonophoresis with supervised exercise in subjects with lateral epicondylalgia: a randomized clinical trial. The Journal of manual & manipulative therapy. 2009;17(3):171-178.

Day J. M, Lucado A. M, Uhl T. L. A comprehensive rehabilitation program for treating lateral elbow tendinopathy. International journal of sports physical therapy. 2019;14(5):818-829.

Shirato R, Wada T, Aoki M, et al. Effect of simultaneous stretching of the wrist and finger extensors for lateral epicondylitis: a gross anatomical study of the tendinous origins of the extensor carpi radialis brevis and extensor digitorum communis. J Orthop Sci. 2015; (20):1005-1011.

Chester R, Smith TO, Hooper L, et al. The impact of subacromial impingement syndrome on muscle activity patterns of the shoulder complex: a systematic review of electromyographic studies. BMC Musculoskelet Disord. 2010;(11):45.

Ajimsha M. S, Al-Mudahka N. R, Al-Madzhar J. A. Effectiveness of myofascial release: systematic review of randomized controlled trials. J Bodyw Mov Ther. 2015;(19):102-112.

Без’язична О. В. Полковник-Маркова В. С. Бальна оцінка впливу реабілітаційної програми на клініко-функціональний стан ліктьового суглоба тенісисток після перенесеного епікондиліта. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. 2017;(2):17-23.

Park S. Y, Yoo W. G. Activation of the serratus anterior and upper trapezius in a population with winged and tipped scapulae during push-up-plus and diagonal shoulder-elevation. J Back Musculoskelet Rehabil. 2015;(28):7-12.

Tarpada S. P Morris MT Lian J Rashidi S. Current advances in the treatment of medial and lateral epicondylitis. J Orthop. 2018; 15(1): 107-110.

Скаба Ю. Ю, Пашкевич С. А. Сучасні програми фізичної терапії пацієнтів з діагнозом латеральний епікондиліт на післялікарняному етапі. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. 2020;(3):39-53.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ