МЕТОДИ СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ В МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.3.26Ключові слова:
методи структурування інформації, аналітична хімія, фармацевтична освіта, структурно-логічні схеми, опорний конспект, фреймова модель, схема «Фішбоун», продукційна модельАнотація
Стаття присвячена вивченню методів структурування навчальної інформації, які доцільно використовувати у викладанні аналітичної хімії. Акцентовано увагу на актуальності впровадження структурно-логічних схем у зв’язку з такими факторами, як: постійне зростання інформаційного навантаження на здобувачів освіти, необхідність опрацьовувати великі обсяги матеріалу, активне застосування прийомів візуалізації інформації в контексті таких понять, як візуальне мислення та візуальна освіта. Охарактеризовано особливості та переваги застосування опорних конспектів, фреймових моделей, схем «Фішбоун», продукційних моделей на заняттях з аналітичної хімії з урахуванням змісту навчального матеріалу різних розділів та тем. Ефективність структурування інформації в аналітичній хімії зумовлена специфікою навчального матеріалу, в якому представлено велику кількість методів аналізу, що передбачають чіткі алгоритми виконання досліджень та проведення розрахунків. Встановлено, що здобувачі фармацевтичної освіти позитивно ставляться до застосування різних методів структурування інформації, оскільки це покращує розуміння навчального матеріалу, економить час, така подача є наочною, компактною та творчою. Під час вивчення методів якісного аналізу студенти віддають перевагу опорним конспектам та схемам «Фішбоун», рідше застосовують продукційні моделі. У темах з кількісного аналізу зручніше використовувати фреймові моделі. Відзначено, що однією з переваг застосування структурно-логічних схем є можливість їх поєднання з іншими методами та використання під час як лекційних, так і практичних занять, а також для виконання самостійної роботи. Наголошується, що застосування структурно-логічних схем не лише підвищує рівень знань здобувачів освіти з аналітичної хімії, а й формує навички роботи з інформацією, уміння її логічно систематизувати та структурувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, що є важливими якостями сучасного фармацевтичного фахівця.
Посилання
Снісар О. А. Застосування схемно-знакових моделей для візуалізації навчального матеріалу при викладанні природничих дисциплін. Матеріали Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції, присвяченої Дню заснування Черкаського медичного коледжу. Черкаси, 2016. С. 44-49.
Кухнюк О. В., Коцюруба В. П. Особистісно орієнтоване виховання у закладах вищої медичної освіти: проблеми і перспективи розвитку. Матеріали Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції, присвяченої Дню заснування закладу освіти. Черкаси, 2019. С. 218-221.
Wong K. C. Using an Ishikawa diagram as a tool to assist memory and retrieval of relevant medical cases from the medical literature. Journal of Medical Case Reports. 2011. Vol. 5. No. 120. URL: https://jmedicalcasereports.biomedcentral.com/articles/10.1186/1752-1947-5-120 (дата звернення 06.07.2023).
Minsky М. A Framework for Representing Knowledge. MIT-AI Laboratory Memo. 306. June 1974. URL: https://web.media.mit.edu/~minsky/papers/Frames/frames.html (дата звернення 09.07.2023).