РОЛЬ КАТЕСТАТИНУ ТА РЕЛАКСИНУ-2 У ДІАГНОСТИЦІ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ: РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ УПРОДОВЖ 12 МІСЯЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.8Ключові слова:
гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2 типу, катестатин, релаксин-2, серцево-судинні ускладненняАнотація
Мета – дослідити частоту розвитку несприятливих серцево-судинних подій у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від рівнів катестатину (КТС) та релаксину-2 (РЛН-2) у плазмі крові упродовж 12 місяців спостереження. Матеріали та методи. До дослідження залучено 136 учасників дослідження: 106 пацієнтів з ГХ та 30 практично здорових добровольців. Залежно від наявності супутнього цукрового діабету 2 типу (ЦД2т) пацієнти з ГХ були розподілені на 2 групи: 1 група – 55 пацієнтів з ГХ та ЦД2т, 2 група – 51 пацієнт з ГХ без супутнього ЦД2т. Усім учасникам дослідження проведено комплексне клінічне обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження на візиті скринінгу з подальшим спостереженням упродовж 12 місяців щодо розвитку кінцевих точок: смерть із серцево-судинних причин, ішемічний інсульт, гострий інфаркт міокарду, гостра серцева недостатність. Концентрації КТС та РЛН-2 у плазмі крові визначено за допомогою імуноферментного аналізу. Статистичний аналіз даних виконано за допомогою статистичної програми SPSS 25.0. Результати. У пацієнтів з ГХ зареєстровані випадки серйозних серцево-судинних ускладнень, тоді як у учасників контрольної групи не виявлено розвитку кінцевих точок. Спостерігалась дещо вища частота розвитку кінцевих точок у пацієнтів з ГХ та ЦД2т, проте відмінність була статистично незначимою (p>0,05). У пацієнтів з концентраціями КТС<5,44 нг/мл встановлена достовірно вища частота розвитку кінцевих точок (p=0,01), тоді як не виявлено відмінностей щодо розвитку серцево-судинних ускладнень залежно від рівнів РЛН-2 (p=0,37). Висновки. ГХ приводить до підвищення ризику смертності із серцево-судинних причин та нелетальних серйозних серцево-судинних ускладнень. Встановлений підвищений ризик розвитку несприятливих серцево-судинних подій у пацієнтів з ГХ з нижчими концентраціями КТС свідчить про зв’язок рівнів КТС з характером перебігу захворювання та його потенціал у діагностиці ГХ.
Посилання
GBD 2019 Risk Factors Collaborators. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020. Vol. 396, № 10258. P. 1223–1249. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30752-2.
World Health Organization. Guideline for the pharmacological treatment of hypertension in adults. Geneva, Switzerland : World Health Organization. 2021. P. 1–61. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/344424/9789240033986-eng. pdf (дата звернення: 27.11.2023).
International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas, 10th ed. Brussels, Belgium : International Diabetes Federation. 2021. P. 1–135. URL: https://diabetesatlas.org/atlas/tenth-edition/ (дата звернення: 27.11.2023).
Zalewska E., Kmieć P., Sworczak K. Role of Catestatin in the Cardiovascular System and Metabolic Disorders. Frontiers in cardiovascular medicine. 2022. Vol. 9. Art. 909480. DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.909480.
Панкова О.А. Потенціал катестатину у діагностиці серцево-судинних захворювань: сучасні дані та перспективи. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 2022. № 2. С. 43–48. DOI: https://doi.org/10.15407/internalmed2022.02.043.
Aragón-Herrera A., Feijóo-Bandín S., Anido-Varela L., Moraña-Fernández S., Roselló-Lletí E., Portolés M., Tarazón E., Gualillo O., González-Juanatey J.R., Lago F. Relaxin-2 as a Potential Biomarker in Cardiovascular Diseases. Journal of personalized medicine. 2022. Vol. 12, № 7. Art. 1021. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm12071021.
Панкова О.А. Релаксин-2 – перспективний біомаркер кардіометаболічних захворювань. Міжнародний медичний журнал. 2022. № 1(109). С. 11–16. DOI: https://doi.org/10.37436/2308-5274-2022-1-2w.
Pankova O., Korzh O. Plasma catestatin levels are related to metabolic parameters in patients with essential hypertension and type 2 diabetes mellitus. Heart and Vessels. 2023 Sep 27. DOI: https://doi.org/10.1007/s00380-023-02318-w.
Wołowiec Ł., Rogowicz D., Banach J., Gilewski W., Sinkiewicz W., Grześk G. Catestatin as a New Prognostic Marker in Stable Patients with Heart Failure with Reduced Ejection Fraction in Two-Year Follow-Up. Disease markers. 2020. Art. 8847211. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/8847211.
Liu L., Ding W., Zhao F., Shi L., Pang Y., Tang C. Plasma levels and potential roles of catestatin in patients with coronary heart disease. Scandinavian cardiovascular journal. 2013. Vol. 47, № 4. P. 217–224. DOI: https://doi.org/10.3109/14017431.2013.794951.
Xu W., Yu H., Wu H., Li S., Chen B., Gao W. Plasma Catestatin in Patients with Acute Coronary Syndrome. Cardiology. 2017. Vol. 136, № 3. P. 164–169. DOI: https://doi.org/10.1159/000448987.
Xu W.X., Fan Y.Y., Song Y., Liu X., Liu H., Guo L.J. Prognostic differences of catestatin among young and elderly patients with acute myocardial infarction. World journal of emergency medicine. 2022. Vol. 13, № 3. P. 169–174. DOI: https://doi.org/10.5847/wjem.j.1920-8642.2022.055.
Zhu D., Xie H., Wang X., Liang Y., Yu H., Gao W. Correlation of plasma catestatin level and the prognosis of patients with acute myocardial infarction. PLoS One. 2015. Vol. 10, № 4. Art. e0122993. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0122993.
Zhu D., Xie H., Wang X., Liang Y., Yu H., Gao W. Catestatin-A Novel Predictor of Left Ventricular Remodeling After Acute Myocardial Infarction. Scientific reports. 2017. Vol. 7. Art. 44168. DOI: https://doi.org/10.1038/srep44168.
Peng F., Chu S., Ding W., Liu L., Zhao J., Cui X., Li R., Wang J. The predictive value of plasma catestatin for allcause and cardiac deaths in chronic heart failure patients. Peptides. 2016. Vol. 86. P. 112–117. DOI: https://doi.org/10.1016/j.peptides.2016.10.007.
Sun H., Xian W., Geng L., Li E., Peng Z., Tian J. Increased plasma level of catestatin might be associated with poor prognosis in hemodialysis patients. International urology and nephrology. 2017. Vol. 49, № 6. P. 1063–1069. DOI: https://doi.org/10.1007/s11255-017-1528-8.
Fisher C., Berry C., Blue L., Morton J.J., McMurray J. N-terminal pro B type natriuretic peptide, but not the new putative cardiac hormone relaxin, predicts prognosis in patients with chronic heart failure. Heart. 2003. Vol. 89, № 8. P. 879–881. DOI: https://doi.org/10.1136/heart.89.8.879.
Herrero-Puente P., Prieto-García B., García-García M., Llorens P., Martín-Sánchez F.J., Jacob J., Mebazaa A., Mueller C., Maisel A.S., Gil V., García-Hernandez P., Miró Ò. The relationship of circulating relaxin-2 concentrations with short-term prognosis in patients with acute heart failure: the RELAHF study. European journal of heart failure. 2017. Vol. 19, № 9. P. 1205–1209. DOI: https://doi.org/10.1002/ejhf.875.
Miró Ò., Herrero-Puente P., Prieto B., García-García M., García-Hernández P., Martín-Sánchez F.J., Jacob J., Ríos J., Romero R., Gil V., Gayat É., Llorens P., Mebazaa A. The subset of patients with acute heart failure able to secrete relaxin-2 at pregnancy concentrations could have a longer survival: a pilot study. Biomarkers. 2018. Vol. 23, № 6. P. 573–579. DOI: https://doi.org/10.1080/1354750X.2018.1463564.
Zhou H., Qu X., Gao Z., Zheng G., Lin J., Su L., Huang Z., Li H., Huang W. Relaxin Level in Patients With Atrial Fibrillation and Association with Heart Failure Occurrence: A STROBE Compliant Article. Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95, № 21. Art. e3664. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000003664.
Qu X., Chen L., Sun L., Chen C., Gao Z., Huang W., Zhou H. Serum relaxin level predicts recurrence of atrial fibrillation after radiofrequency catheter ablation. Heart and Vessels. 2019. Vol. 34, № 9. P. 1543–1551. DOI: https://doi.org/10.1007/s00380-019-01386-1.
Binder C., Simon A., Binder L., Hagemann T., Schulz M., Emons G., Trümper L., Einspanier A. Elevated concentrations of serum relaxin are associated with metastatic disease in breast cancer patients. Breast cancer research and treatment. 2004. Vol. 87, № 2. P. 157–166. DOI: https://doi.org/10.1023/B:BREA.0000041622.30169.16.
Xu Y., Yu Q., Liu Y. Serum relaxin-2 as a novel biomarker for prostate cancer. British journal of biomedical science. 2018. Vol. 75, № 3. P. 145–148. DOI: https://doi.org/10.1080/09674845.2018.1424499.
Ren P., Yu Z.T., Xiu L., Wang M., Liu H.M. Elevated serum levels of human relaxin-2 in patients with esophageal squamous cell carcinoma. World journal of gastroenterology. 2013. Vol. 19, № 15. P. 2412–2418. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i15.2412.
Pan H.Z., Dong A.B., Wang L., Tan S.S., Yang Q., Tong X.Y., Liang J., Wang J.R. Significance of relaxin-2 expression in hepatocellular carcinoma: relation with clinicopathological parameters. European Review for Medical and Pharmacological Sciences. 2013. Vol. 17, № 8. P. 1095–1101.