ШЛЯХИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ЛОГОНЕВРОЗУ: АСПЕКТИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.1.7Ключові слова:
логоневроз, лікування логоневрозу, фізична реабілітація дітей з логоневрозом, спонтанне мовлення, мимовільне мовлення, самостійне мовлення, запитання, прохання, звернення, повідомлення, обмін думками, висловлення побажаньАнотація
Мета нашого дослідження – показати основні шляхи організації лікування логоневрозу, визначити домінувальні аспекти фізичної реабілітації в цьому процесові. Методи дослідження. Методами дослідження були метод спостереження та метод емпіричного дослідження хворих. Місцем організації емпіричного етапу нашого дослідження стала психіатрична лікарня № 1 м. Києва, грудень 2022 – лютий 2023. За допомогою клініко-патопсихологічних та анамнестичних методів було обстежено 86 дітей віком 3–12 років (середній вік 8 ± 0,5 року) з логоневрозом в анамнезі. Результати дослідження. В процесі лікування логоневрозу спонтанне мовлення (мимовільне, самостійне) є найскладнішим для тих, хто заїкається, бо воно припускає природний і досить активний процес спілкування дитини з оточуючими: запитання, прохання, звернення, повідомлення, обмін думками, вираження побажань і т.д. Таким чином, процес організації вільного самостійного мовлення у дітей, що заїкаються, формується на мовних заняттях у такій послідовності: спільно-відображувальне мовлення; відповідно-запитальна форма мовлення; переказ або розповідь; спонтанне мовлення. Висновки. З урахуванням всіх перерахованих форм мовлення мовленнєві вправи з метою лікування логоневрозу мають будуватися логопедом у такій послідовності: завчений текст; текст, що пацієнт відпрацював вголос; подумки продуманий текст; незнайомий текст, експромт. Отже, труднощі в мовленні тих, хто заїкається, зростають залежно від того, чи вимовляє дитина окремі звуки, слова або фрази. В останньому випадку частіше за все трапляються запинки. Причому в складній фразі їх надто більше, ніж у простій, а в зв’язаних за смислом фразах (переказ, розповідь) більше, ніж в окремо взятих.
Посилання
Huang Yung-yu, Oquendo M.A., Friedman Jill M.H., Greenhill L.L., Brodsky B., Malone K.M., Khait V., Mann J.J. Substance abuse disorder and major depression are associated with the human 5-HT1B receptor gene (HTR1B) G861C polymorphism. International Journal of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 28(1). P. 163–169. DOI: 10.1038/sj.npp.1300000.
Hardeman Rachel R., Medina Eduardo M., Kozhimannil Katy B. Structural Racism and Supporting Black Lives – The Role of Health Professionals. New England Journal of Medicine. 2016. Vol. 375 (22). P. 2113–2115. DOI: 10.1056/NEJMp1609535.
Hayden F.G., Farrar J., Peiris J.S. Towards improving clinical management of Middle East respiratory syndrome coronavirus infection. Lancet Infect Dis. 2014. Vol. 14(7). P. 544–546. DOI: 10.1016/S1473-3099(14)70793-5.
Kharchenko Yevhen, Zavadska Iryna. The Causes of Logoneurosis in Childhood. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2022. Вип. 56. С. 150–170. URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.150-170
Lin Ch.-Hua, Chen F.-Chua Chan H.-Yu, Hsu Ch.-Chi. Time to Rehospitalization in Patients with Schizophrenia Receiving Long-Acting Injectable Antipsychotics or Oral Antipsychotics. International Journal of Neuropsychopharmacology. 2019. Vol. 22(9). P. 541–547. DOI: org/10.1093/ijnp/pyz035.
Mykhalchuk Nataliia, Pelekh Yurii, Kharchenko Yevhen, Ivashkevych Eduard, Ivashkevych Ernest, Prymachok Lyudmyla, Hupavtseva Nataliia, Zukow Walery. The empirical research of the professional reliability of 550 doctors during the COVID-19 pandemic in Ukraine (March–June, 2020). Balneo Research Journal. 2020. 368. September, 2020. Vol. 11(3). P. 393–404. DOI: http://dx.doi.org/10.12680/balne.
Onufriieva L., Chaikovska O., Kobets O., Pavelkiv R., Melnychuk T. Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research. 2020. Vol. 9(1). P. 84–95. URL: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536.
Tabachnikov S., Mishyiev V., Kharchenko Ye., Osukhovskaya E., Mykhalchuk N., Zdoryk I., Komplienko I., Salden V. Early diagnostics of mental and behavioral disorders of children and adolescents who use psychoactive substances. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2021. Вип. 12(1). С. 64–76. DOI: 10.34883/PI.2021.12.1.006. URL: http://apps.webofknowledge.com/full_record.do?product=WOS&search_mode=GeneralSearch&qid=3&SID=C2rooGzb9Eyq4lCkoTY&page=1&doc=1
Tabachnikov S., Mishyiev V., Drevitskaya O., Kharchenko Ye., Osukhovskaya E., Mykhalchuk N., Salden V., Aymedov C. Characteristics of Clinical Symptoms in Psychotic Disorders of Combatants. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2021. Вип. 12(2). С. 220–230. DOI: 10.34883/PI.2021.12.2.003.
Villar J., Blanco J., del Campo R. Spanish Initiative for Epidemiology, Stratification & Therapies for ARDS (SIESTA) Network. Assessment of PaO/FiO for stratification of patients with moderate and severe acute respiratory distress syndrome. BMJ Open. 2015. Vol. 5(3). URL: http://10.1136/bmjopen-2014-006812.
