ВПЛИВ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В БОЙОВИХ УМОВАХ НА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.28Ключові слова:
посттравматичні стресові розлади, психічна діяльність учасників бойових дій, гостра бойова психічна травма, пролонгована або затяжна (хронічна) бойова психічна травма, стресові чинникиАнотація
Мета дослідження – показати вплив посттравматичних стресових розладів у бойових умовах на учасників бойових дій в умовах війни в Україні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 95 військових. Місцем проведення цього етапу експерименту став Центральний військовий клінічний госпіталь (Центр), м. Київ, Україна. Вік військових – 24–45 років. На цьому етапі всі респонденти були включені в одну експериментальну групу. Цих військових військові комісаріати Києва направили на стаціонарне лікування для вирішення питання щодо придатності до військової служби. Усі бійці проходили військову службу в зоні військових дій на південному сході України (Донецька, Луганська та Херсонська області). Усі вони були включені нами до експериментальної групи, яка була сформована за допомогою методу рандомізації. Цей етап експерименту було організовано у червні-серпні 2023 р. Результати дослідження. Посттравматичний стресовий розлад учасників бойових дій виникає у тому разі, коли людина піддається впливові стресора, що виходить за межі звичайного людського досвіду (поєдинок в умовах бойових дій, серйозна загроза життю чи фізичній недоторканності, смерть товариша, поранення або каліцтва, отримані учасниками бойових дій, убивства інших людей), які здатні завдати лиха кожному. Показано, що вплив екстремального стресора призводить до прояву посттравматичного стресового розладу у вигляді таких проявів: 1. Уникнення – це постійне уникнення подразників, пов’язаних із травмою; виникнення емоційного збіднення; почуття байдужості до інших людей. 2. Гіперактивність. 3. Інтрузія. Травматична подія комбатантів постійно втрачається одним із таких способів: виникають несподівані відчуття, що травматичні події відтворюються.
Посилання
Brodsky B.S., Oquendo M., Ellis S.P., Haas G.L., Malone K.M., Mann J.J. The relationship of childhood abuse to impulsivity and suicidal behavior in adults with major depression. The American Journal of Psychiatry. 2001. Vol. 158(11). P. 1871–1877. DOI: 10.1176/appi.ajp.158.11.1871.
Card J. Epidemiology of PTSD in a national cohort of Vietnam Veterans. Journal of Clinical Psychology. № 43(1). 1987. P. 6–17. URL: doi: 10.1002/1097-4679(198701)43:1<6::aid-jclp2270430103>3.0.co;2-x.
Chan J.W.M., Ng C.K., Chan Y.H. Short term outcome and risk factors for adverse clinical outcomes in adults with severe acute respiratory syndrome (SARS). Thorax. 2003. Vol. 58. P. 686–689. DOI: 10.1136/thorax.58.8.686
Corbitt E.M., Malone K.M., Haas G.L., Mann J.J. Suicidal behavior in patients with major depression and comorbid personality disorders. Journal of affective disorders. 1996. Vol. 39(1). P. 61–72. DOI: 10.1016/0165-0327(96)00023-7.
Edwards F., Lee H., Esposito M. Risk of being killed by police use of force in the United States by age, race-ethnicity, and sex. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2019. Vol. 116 (34). P. 16793–16798. DOI: 10.1073/pnas.1821204116.
Epstein R., Blake J.J., González T. Girlhood interrupted: the erasure of black girls’ childhood. Washington, DC: Georgetown Law Center on Poverty and Inequality. 2017. URL: https://www.law.georgetown.edu/poverty-inequality-center/wp-content/uploads/sites/14/2017/08/girlhood-interrupted.pdf.tab.
Figley C.R. Trauma and Its Wake. Brunner/Mazel, New York, 1985. 457 p. https://doi.org/10.1002/smi.2460020217
Grunebaum M.F., Oquendo M.A., Burke A.K., Ellis S.P., Echavarria G., Brodsky B.S., Malone K.M., Mann J.J. Clinical impact of a 2-week psychotropic medication washout in unipolar depressed inpatients. Journal of affective disorders. 2003. Vol. 75(3). P. 291–296. DOI: 10.1016/s0165-0327(02)00168-4.
Huang Yung-yu, Oquendo M.A., Friedman Jill M.H., Greenhill L.L., Brodsky B., Malone K.M., Khait V., Mann J.J. Substance abuse disorder and major depression are associated with the human 5-HT1B receptor gene (HTR1B) G861C polymorphism. International Journal of Neuropsychopharmacology. 2003. Vol. 28(1). P. 163–169. DOI: 10.1038/sj.npp.1300000.
Kraus K. Bildung von Lehrerinnen und Lehrern: Herausforderungen in Schule, Hochschule und Gesellschaft. Berlin; Toronto: Budrich UniPress, 2015. S. 145. URL: https://www.pedocs.de/frontdoor.php?source_opus=16736
Mandell B., Pherwani S. Relationship between emotional intelligence and transformational leadership style: a gender comparison. Journal of Business and Psychology. 2003. Vol. 17(3). P. 387–404. URL: https://link.springer.com/article/10.1023/A:1022816409059
Mykhalchuk N., Kharchenko Ye., Ivashkevych Ed., Ivashkevych Er., Nabochuk A. Types of military stress of combatants in the situation of war in Ukraine. Actual problems of education and science in the conditions of war: collective monograph. Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks California: GS Publishing Services. 2023. P.104–121.
Mykhalchuk N., Pelekh Yu., Kharchenko Ye., Ivashkevych Ed., Zukow W., Ivashkevych Er., Yatsjuryk A. Suicidal behavior as a result of maladjustment of servicemen to the conditions of military service in Ukraine. European Journal of Clinical and Experimental Medicine. 2023. Vol. 21(1). P. 90–107. DOI: 10.15584/ejcem.2023.1.12
Murphy N.A., Hall J.A., Hall C.R. Accurate intelligence assessments in social interaction: Mediators and gender effects. Journal of Personality. 2003. Vol. 71(3), June. P. 465–493. DOI: 10.1111/1467-6494.7103008
Onufriieva L., Chaikovska O., Kobets O., Pavelkiv R., Melnychuk T. Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research. 2020. Vol. 9(1). P. 84–95. URL: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536.
PTSD: National Center for PTSD. 2022. URL: http://www.ptsd.va.gov/public/PTSD-overview/basics/how-commonis-ptsd.asp
