ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СПОСОБОМ ЖИТТЯ, РІВНЕМ СТРЕСУ ТА ХРОНІЧНИМ БОЛЕМ У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.29Ключові слова:
гострий стрес, хронічний стрес, хронічний біль, фізична активність, біль у нижній ділянці спини, біль у шиїАнотація
Актуальність. За останні роки спостерігається тенденція до збільшення випадків хронічного болю серед осіб молодого віку, що призводить до погіршення їхнього здоров’я та якості життя. У сучасному суспільстві гостро стоїть питання малорухливого способу життя та психоемоційної перенапруги, що має значні тенденції поширення серед молоді та може, своєю чергою, провокувати виникнення хронічного болю. Дослідження даних питань серед осіб молодого віку має великий інтерес та потребує застосування превентивних утручань із метою збереження здоров’я та поліпшення якості життя. Мета. Оцінити спосіб життя, суб’єктивний рівень стресу та рівень хронічного болю осіб молодого віку для виявлення контингенту ризику та своєчасного впровадження профілактичних та лікувальних заходів. Матеріали та методи. Проведено анкетування 160 осіб молодого віку, віковий діапазон становив 18–35 років. Для визначення суб’єктивного рівня стресу був застосований опитувальник самооцінки сприйняття стресу PSS-10 (Perceived Stress Scale). Проведено опитування з приводу способу життя, суб’єктивної оцінки рівня здоров’я та оцінки рівня фізичної активності з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Результати. Під час оцінки способу життя було встановлено, що 34,6% досліджуваних не мають належного рівня фізичної активності, 28% мали показники індексу маси тіла, що не відповідають діапазону норми, близько 24,4% проводить у сидячому положенні понад шість годин на добу, що вказує на довготривале сидіння та є одним із чинників ризику виникнення хронічного болю у попереку. Порушення сну серед осіб молодого віку спостерігалося у 71% досліджених. Помірний рівень стресу мала більшість обстежуваних – 74%, високий рівень суб’єктивного стресу спостерігався у 12% осіб, хронічний біль спостерігався у 58% осіб. Висновки. Більшість осіб молодого віку має хронічний біль, переважають хронічний біль у нижній ділянці спини та хронічний біль змішаного характеру. Спостерігається взаємозв’язок хронічного болю зі способом життя, а саме: сидячою роботою, гіподинамією, порушенням сну та значним рівнем стресу.
Посилання
Rohleder N. Stress and inflammation – The need to address the gap in the transitionbetweenacute and chronic stresseffects. Psychoneuro end ocrinology. 2019. № 105. Р. 164–171. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2019.02.021
Kranner I., Minibayeva, F.V., Beckett R.P. et al. What is stress? Concepts, definitions and applications in seedscience. NewP hytologist. 2010. Vol. 188. № 3. Р. 655–673. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2010.03461
Rochette L., Dogon G., Vergely C. Stress: EightDecadesafterItsDefinition by HansSelye: Stress Is the Spice of Life. Brain Sciences. 2023. Vol. 13. № 2. Р. 310. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci13020310
Hori H., Kim Y. Inflammation and post‐traumaticstressdisorder. Psychiatry and clinical neurosciences. 2019. Vol. 73. № 4. Р. 143–153. DOI: https://doi.org/10.1111/pcn.12820
Rohleder N. Stress and inflammation – The need to address the gap in the transitionbetweenacute and chronic stresseffects. Psychoneuro end ocrinology. 2019. № 105. Р. 164–171. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2019.02.021
Mavranezouli I., Megnin‐ViggarsO., Daly, C. et al. Research Review: Psychological and psychosocialtreatments for children and young people with post‐traumaticstressdisorder: a networkmeta‐analysis. Journal of childpsychology and psychiatry. 2020. Vol. 61. № 1. Р. 18–29. DOI: https://doi.org/10.1111/jcpp.13094
Buscemi V., Chang W.J., Liston M. B. et al. The role of perceivedstress and life stressors in the development of chronic musculoskeletalpaindisorders: A systematicreview. The Journal of Pain. 2019. Vol. 20. № 10. Р. 1127–1139. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpain.2019.02.008
Smith, P.J., Merwin, R.M. The role of exercise in management of mentalhealthdisorders: an integrativereview. Annualreview of medicine. 2021. № 72. Р. 45–62. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-med-060619-022943
Singh B., Olds T., Curtis R. et al. Effectiveness of physical activity interventions for improving depression, anxiety and distress: an overview of systematicreviews. British journal of sports medicine. 2023. Vol. 57. № 18. 1203–1209. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2022-106195
Baik S.H., Fox R.S., Mills S.D. et al. Reliability and validity of the PerceivedStress Scale-10 in HispanicAmericans with English or Spanishlanguagepreference. Journal of heal thpsychology. 2019. Vol. 24. № 5. Р. 628–639. DOI: https://doi.org/10.1177/1359105316684938
Ovdii M.A., Solomakha K.M., Yasynetskyi M.O. A study ofphysicalactivity levels and qualityof life in young adults during the Covid-19 pandemic. Wiadomoscilekarski. 2021.Vol. 74. № 6. Р. 1405–1408.
Bull F.C., Al-Ansari S.S., Biddle S. еt al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentarybehaviour. British journal of sports medicine. 2020. Vol. 54. № 24. Р. 1451–1462. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955
Jakicic J.M., Kraus W.E., Powell K.E. еt al. Physical activity guidelies advisory committee. Association between Bout Duration of Physical Activity and Health: SystematicReview. Medicine and science in sports and exercise. 2019. Vol. 51. № 6. Р. 1213–1219. DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001933
Biddle S.J., Asare M. Physical activity and mentalhealth in children and adolescents: a review of reviews.Britishjournal of sportsmedicine. 2011. Vol. 45. № 11. Р. 886–895. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090185
Katzmarzyk P.T., Friedenreich C., Shiroma E.J. еt al. Physical inactivity and non-communicable disease burden in low-income, middle-income and high-incomecountries. British journal of sports medicine. 2022. Vol. 56. № 2. Р. 101–106. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-103640
Pratt M., RamirezVarela A., Salvo D. et al. Attacking the pandemic of physical inactivity: what is holdingusback? British journal of sports medicine. 2020. Vol. 54. № 13. Р. 760–762. DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2019-101392
Woods J.A., Hutchinson N.T., Powers S.K. et all. The COVID-19 pandemic and physical activity. Sportsmedicine and healthscience. 2020. Vol. 2. № 2. Р. 55–64. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smhs.2020.05.006
Peddie M.C., Kessell C., Bergen T., et all. The effects of prolongedsitting, prolongedstanding, and activity breaks on vascularfunction, and postprandialglucose and insulinresponses: A randomisedcrossovertrial. PloSone. 2021. Vol. 16. № 1. e0244841. DOI:https://doi.org/10.1371/journal.pone.0244841
Abdallah C.G., Geha P. Chronic Pain and Chronic Stress: TwoSides of the SameCoin? Chronic stress (ThousandOaks, Calif.). 2017. № 1. 2470547017704763. DOI: https://doi.org/10.1177/2470547017704763
Duo L., Yu X., Hu R. et al. Sleepdisorders in chronic pain and itsneurochemicalmechanisms: a narrativereview. Frontiers in psychiatry. 2023. Vol. 14. 1157790. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1157790