ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ЕНТЕРОКОЛІТІ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.1.8Ключові слова:
хронічний ентероколіт, супероксиддисмутаза, каталаза, антиоксидантна система, емоксипін, вільнорадикальне окисненняАнотація
Хронічний ентероколіт – це одне з таких захворювань, в основі якого лежить поєднання елементів запалення і дистрофії слизової оболонки з функціональними розладами тонкої і товстої кишки В патогенезі інтоксикації ентероцитів основну роль відіграє оксидативний стрес, який характеризується порушенням обміну речовин і енергії, накопиченням активних пошкоджуючих агентів, ініціюючих патологічні зміни в клітинах і які ведуть до розвитку різних патологічних станів. Тому метою нашої роботи було визначити ефективність застосування антиоксидантної терапії (емоксипін) при експериментальному хронічному ентероколіті у щурів. Дослідження виконане на 18 білих безпородних самцях-щурах, яких поділили на 3 групи: контрольна група – 6 щурів (інтактні тварини), 1-ша дослідна група – 6 тварин з хронічним ентероколітом, 2-га – 6 щурів з хронічним ентероколітом, які піддавалися терапії емоксипіном. Хронічний ентероколіт відтворювали шляхом вільного доступу тварин, до 1,0% розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця Тваринам з хронічним ентероколітом внутрішньоочеревинно 1 раз на добу протягом 10 днів вводили 60 мг/кг емоксипіну. Визначали активність супероксиддисмутази і каталази у 10% гомогенаті тканини тонкої кишки. У 1-ій дослідній групі було відзначено значне зниження активності супероксиддисмутази на 42,7% і каталази на 57,9% (р<0,05), стосовно контролю. У 2-ій дослідній групі активність СОД статистично значимо зросла як стосовно контролю на 40,9%, так і стосовно 1-ої дослідної групи – на 146,8%, активність каталази була аналогічною: стосовно контролю вона зросла на 44,3%, стосовно 1-ої дослідної групи – на 242,4% (р<0,05). Отже, емоксипін є ефективним лікарським препаратом вибору при хронічному ентероколіті.
Посилання
Oxidative stress and metabolism in animal model of colitis induced by dextran sulfate sodium / Damiani C. R., Benetton C. A., Stoffel С. et al. J. Gastroenterol. Hepatol. 2007. Vol. 22, № 11. P. 1846–1851. URL: https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2007.04890.x.
Kruidenier L., Verspaget H. W. Review article: oxidative stress as a pathogenic factor in inflammatory bowel disease--radicals or ridiculous? Aliment Pharmacol. Ther. 2002. Vol. 16, № 12. P. 1997–2015. URL: https://doi.org/10.1046/j.1365-2036.2002.01378.x.
Li X., Fang P., Mai J. Targeting mitochondrial reactive oxygen species as novel therapy for inflammatory diseases and cancers. J. Hematol. Oncol. 2013. Vol. 6. P. 1–19. URL: https://doi.org/10.1186/1756-8722-6-19.
Clinical trial: once-daily mesalamine granules for maintenance of remission of ulcerative colitis – a 6-month placebocontrolled trial / Lichtenstein G. R., Gordon G. L., Zakko S. et al. Aliment. Pharmacol. Ther. 2010. Vol. 32, № 8. Р. 990–999. URL: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2010.04438.x.
Mesenchymal stem cells and conditioned medium avert enteric neuropathy and colon dysfunction in guinea pig TNBSinduced colitis / Robinson А. М., Sakkal S., Park А. et al. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2014. Vol. 307, № 11. Р. G1115–G1129. URL: https://doi.org/10.1152/ajpgi.00174.2014.
Autoantibodies to GP2, the major zymogen granule membrane glycoprotein, are new markers in Crohn’s disease / Roggenbuck D., Reinhold D., Wex Т. et al. Clin. Chim. Acta. 2011. Vol. 412, № 9-10. P. 718–724. URL: https://doi.org/10.1016/j.cca.2010.12.029.
Мялюк О.П., Кліщ І.М., Заєць В.В. Порушення енергозабезпечення тканини печінки як один із механізмів аліментарного ожиріння. Наукові доповіді НУБіП України. 2016. № 58 (Лютий). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2016_1/5.pdf.
Резніков О. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах. Endokrynolohiya. 2003. № 8(1). P. 142–145.
Макаренко Е.В. Комплексное определение активности супероксиддисмутазы и глутатионредуктазы в эритроцитах у больных с хроническими заболеваниями печени. Лаб. дело. 1988. № 11. С. 48–50.
Королюк М.А., Иванова Л.И., Майоровап И.Г. Метод определения активности каталазы. Лаб. дело. 1988. № 1. С. 16–18.
Assessment of inflammatory markers in patients with diabetes mellitus and chronic hepatitis C virus infection / Skowronski M., Zozulinska D., Juszczyk J., Wierusz-Wysocka B. Diabetologia. 2004. Vol. 47(Suppl. 1). Р. A296.
