ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ІЗ ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА У ПОСТІММОБІЛІЗАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ПЕРЕЛОМІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ЗА ПОКАЗНИКАМИ КІНЕЗІОФОБІЇ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.31Ключові слова:
перелом кістки, постіммобілізаційний період, травма, реабілітація у стоматології, щелепно-лицева ділянка, скронево-нижньощелепний суглобАнотація
Мета: оцінити ефективність розробленої програми реабілітації за динамікою кінезіофобії та параметрів якості життя, пов’язаних зі щелепно-лицевою зоною, у пацієнтів у постіммобілізаційному періоді після перелому нижньої щелепи. Методи. У ході дослідження було обстежено 53 людини. Контрольну групу становили 32 особи без наслідків травм щелепно-лицевої ділянки та обтяженого стоматологічного статусу. Основну групу становила 21 особа з наслідками перелому нижньої щелепи, які проходили реабілітацію за програмою, що включала: терапевтичні вправи; вправи з тренажером TheraBite Jaw Motion Rehabilitation System; курс масажу; теплові процедури; постізометричну релаксацію та пропріоцептивну нейром’язову фацилітацію; кінезіологічне тейпування; навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за величиною кінезіофобії за Tampa Scale for Kinesiophobia for Temporomandibular Disorders, якістю життя за Oral Health Impact Profile – 14. Результати. Під час первинного обстеження у травмованих осіб було визначено кінезіофобію при рухах нижньою щелепою у травмованих осіб (майже втричі більшу порівняно зі здоровими людьми (р<0,05)), значний негативний вплив стоматологічної дисфункції на здоров’я та життя у цілому (50,14±0,15 бали за Oral Health Impact Profile – 14). Під час повторного обстеження встановлено, що рівень кінезіофобії за TSK-TMD у пацієнтів зменшився на 48,3%: у них зменшилася кількість відповідей, що характеризували уникання певних дій; стабілізувалися думки щодо відображення серйозності стану (р<0,05 відносно вихідних даних та показників здорових осіб). Зменшення інтенсивності вираженості орофаціальних дисфункцій призвело до поліпшення якості життя, оцінюваної за OHIP-14, на 74% (покращення за шкалами функціонального обмеження, фізичного болю, психологічного дискомфорту, фізичної, психологічної та соціальної неспроможності, фізичних недоліків). Висновки. Програма комплексної реабілітації продемонструвала статистично значущий кращий вплив (р<0,05) на досліджувані показники кінезіофобії та якості життя порівняно з вихідними даними, що демонструє її ефективність та підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів із наслідками травм нижньої щелепи.
Посилання
Adik K., Lamb P., Moran M., Childs D., Francis A., Vinyard C.J. Trends in mandibular fractures in the USA: A 20-year retrospective analysis. Dent Traumatol. 2023. № 39(5). Р. 425–436. DOI:10.1111/edt.12857
Cabalag M.S., Wasiak J., Andrew N.E., Tang J., Kirby J.C., Morgan D.J. Epidemiology and management of maxillofacial fractures in an Australian trauma centre. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2014. № 67(2). Р. 183–189. DOI: 10.1016/j.bjps.2013.10.022
Jazayeri H.E., Lopez J., Khavanin N., Xun H., Lee U.K., Best D.L., Reategui A., Urata M.M., Dorafshar A.H. Comparative Benefits of Open versus Closed Reduction of Condylar Fractures: A Systematic Review and Meta-Analysis. Plast. Reconstr. Surg. 2023. № 151. Р. 664e–672e. DOI: 10.1097/PRS.0000
Рибачук А.В., Мамонов Р.О., Маланчук В.О. Епідеміологія травматичних переломів нижньої щелепи в період з 2002 по 2014 р. за матеріалами клініки кафедри. Харківська хірургічна школа. 2016. № 1(76). С. 117–122.
Asim M.A., Ibrahim M.W., Javed M.U., Zahra R., Qayyum M.U. Functional Outcomes Of Open Versus Closed Treatment Of Unilateral Mandibular Condylar Fractures. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2019. № 31(1). Р. 67–71.
Boffano P., Roccia F., Zavattero E., et al. European Maxillofacial Trauma (EURMAT) project: a multicentre and prospective study. J Craniomaxillofac Surg. 2015. № 43(1). Р. 62–70. DOI:10.1016/j.jcms.2014.10.011
Tatsumi H., Matsuda Y., Toda E., Okui T., Okuma S., Kanno T. Postoperative Complications following Open Reduction and Rigid Internal Fixation of Mandibular Condylar Fracture Using the High Perimandibular Approach. Healthcare. 2023. № 11(9). Р. 1294. DOI: 10.3390/healthcare11091294
Petronis Z., Spaicyte N., Sakalys D., Januzis G. Functional Rehabilitation after Mandibular Fracture – A Systematic Review. Ann Maxillofac Surg. 2022. № 12(2). Р. 197–202. DOI:10.4103/ams.ams_99_22
Azam I., Chahal A., Kapoor G., et al. Effects of a program consisting of strain/counterstrain technique, phonophoresis, heat therapy, and stretching in patients with temporomandibular joint dysfunction: A pilot study. Medicine (Baltimore). 2023. № 102(32). Р. 34569. DOI: 10.1097/MD.0000000000034569
Аравіцька М.Г., Шеремета Л.М., Данильченко С.І., Довгань О.В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево-нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. Т. 6. № 6(34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Стандарт медичної допомоги. Невогнепальні переломи нижньої щелепи (виросткового відростка, гілки, кута, тіла та симфізу). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/06/1096_16062023_smd.pdf
Травми щелепно-лицевої ділянки. Клінічна настанова, заснована на доказах. https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2023/02/2023_kn_travma.pdf
TheraBite® Jaw Motion Rehabilitation System™. https://www.atosmedical.us/product/therabite-jaw-motionrehabilitation-system
Visscher C.M., Ohrbach R., van Wijk A.J., Wilkosz M., Naeije M. The Tampa Scale for Kinesiophobia for Temporomandibular Disorders (TSK-TMD). Pain. 2010. № 150(3). Р. 492–500. DOI: 10.1016/j.pain.2010.06.002
Slade G.D., Spencer A.J. Development and evaluation of the Oral Health Impact Profile. Community Dent Health. 1994. № 11(1). Р. 3–11.
Дідоха І.В., Аравіцька М.Г. Вплив засобів фізичної терапії на рівень кінезіофобії, соматичні маркери саркопенії та показники ризику падіння у осіб похилого віку з хворобою Паркінсона. Art of Medicine. 2021. № 2(18). С. 50–58. DOI: 10.21802/artm.2021.2.18.50