ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ У ФОКУСІ: ВІД ЛІКУВАННЯ КИСЛОТОЗАЛЕЖНИХ СТАНІВ ДО ПОТЕНЦІЙНИХ РИЗИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.1.2Ключові слова:
кислотозалежні захворювання, інгібітори протонної помпи, механізм дії, побічні ефекти, безпека, ризик, користьАнотація
Інгібітори протонної помпи (далі – ІПП) є однією з найпоширеніших груп лікарських засобів, що застосовують для лікування кислотозалежних станів та схем ерадикаційної терапії. Їх ефективність у зниженні кислотності шлункового соку та профілактиці ускладнень була багаторазово підтверджена як у клінічній практиці, так і в численних дослідженнях. Попри високу ефективність і відносно сприятливий профіль безпеки при короткостроковому застосуванні, ІПП привернули увагу науковців через зростання кількості даних щодо можливих побічних ефектів при тривалому використанні. Порушення всмоктування мікроелементів, інфекції, дисбіоз, підвищення ризику остеопоротичних переломів і серцево-судинних ускладнень – це лише частина потенційних небезпек, асоційованих із цими препаратами.Крім того, деякі дослідження вказують на можливий взаємозв’язок між тривалим прийомом ІПП та підвищеним ризиком хронічних захворювань нирок, деменції та навіть злоякісних новоутворень. Механізми цих побічних ефектів залишаються предметом активних дискусій, що підкреслює необхідність зваженого підходу до призначення препаратів цієї групи. Дедалі більше уваги приділяється розробці стратегій депрескрайбінгу (відміни ІПП) та використанню альтернативних методів контролю кислотозалежних станів. Важливим аспектом є також визначення оптимальної тривалості терапії, індивідуальний добір дозування та регулярний моніторинг можливих ускладнень. Подальші дослідження мають на меті не лише детальніше оцінити довгострокові ризики ІПП, а й розробити нові підходи до їх безпечного використання. Так, баланс між користю та потенційними ризиками ІПП залишається ключовим питанням у гастроентерологічній практиці. Значна роль у зменшенні ризиків належить пацієнтоорієнтованому підходу, який містить роз’яснення про можливі ускладнення та необхідність дотримання рекомендацій щодо застосування ІПП. Крім того, активно вивчається можливість використання комбінованих схем терапії, що дають змогу зменшити дозування або частоту прийому цих препаратів. Важливим напрямом майбутніх досліджень є пошук нових фармакологічних агентів, здатних ефективно контролювати кислотопродукцію зі зниженим профілем побічних ефектів.
Посилання
New Zealand Formulary (NZF) (2021) New Zealand Formulary (NZF), NZF v[114]. Available from: www.nzf.org.nz. Accessed 1 Dec 2021.
National Institute for Health and Care Excellence (NICE) (2019) Gastro-oesophageal reflux disease and dyspepsia in adults: investigation and management. Clinical guideline (CG184). Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg184/ chapter/Appendix-A-Dosage-information-on-proton-pump-inhibitors. Accessed on 1 Dec 2021.
Hu X, You X, Sun X, Lv J, Wu Y, Liu Q et al. (2018) Off-label use of proton pump inhibitors and economic burden in the Chinese population: a retrospective analysis using claims database. Value in Health, 21:S82–S83. https://doi.org/10.1016/j. jval.2018.05.010
Ding J, Heller DA, Ahern FM, Brown TV (2014) The relationship between proton pump inhibitor adherence and fracture risk in the elderly. Calcified Tissue International, 94(6):597–607. https://doi.org/10.1007/s00223-014-9937-9
Doell A, Walus A, To J, Bell A (2018) Quantifying candidacy for deprescribing of proton pump inhibitors among long-term care residents. Canadian Journal of Hospital Pharmacy, 71(5):302–307. https://doi.org/10.4212/cjhp.v71i5.3019
Fattahi MR, Niknam R, Shams M, Anushiravani A, Taghavi SA, Omrani GR et al. (2019) The association between prolonged proton pump inhibitors use and bone mineral density. Risk Management and Healthcare Policy, 12:349–355. https://doi.org/10.2147/RMHP.S203234
Gendre P, Mocquard J, Artarit P, Chaslerie A, Caillet P, Huon JF (2022) (De)Prescribing of proton pump inhibitors: what has changed in recent years? An observational regional study from the French health insurance database. BMC Primary Care, 23(1):341. https://doi.org/10.1186/s12875-022-01891-7
Gray SL, Walker RL, Dublin S, Yu O, Aiello Bowles EJ, Anderson ML et al. (2018) Proton pump inhibitor use and dementia risk: prospective population-based study. Journal of the American Geriatrics Society (JAGS), 66(2):247–253. https://doi.org/10.1111/jgs.15162
Hendrix I, Page AT, Korhonen MJ, Bell JS, Tan ECK, Visvanathan R et al. (2019) Patterns of high-dose and long-term proton pump inhibitor use: a cross-sectional study in six South Australian residential aged care services. Drugs – Real World Outcomes, 6(3):105–113. https://doi.org/10.1007/s40001-019-00210-5
Koggel LM, Lantinga MA, Büchner FL, Drenth JPH, Frankema JS, Heeregrave EJ et al. (2022) Predictors for inappropriate proton pump inhibitor use: observational study in primary care. British Journal of General Practice, 72(725):e899–e906. https://doi.org/10.3399/BJGP.2021.0863
Lassalle M, Le Tri T, Bardou M, Biour M, Kirchgesner J, Rouby F et al. (2019) Use of proton pump inhibitors in adults in France: a nationwide drug utilization study. European Journal of Clinical Pharmacology, 76(3):449–457. https:// doi.org/10.1007/s00228-019-02799-5
Maes ML, Fixen DR, Linnebur SA (2017) Adverse effects of proton-pump inhibitor use in older adults: a review of the evidence. Therapeutic Advances in Drug Safety, 8(9):273–297. https://doi.org/10.1177/2042098617722565
Dills H, Shah K, Messinger-Rapport B, Bradford K, Syed Q (2018) Deprescribing medications for chronic disease management in primary care settings: a systematic review of randomized controlled trials. Journal of the American Medical Directors Association, 19(11):923-935.e2. https://doi.org/10.1016/j.jamda.2018.04.015
Lassalle M, Le Tri T, Bardou M, Biour M, Kirchgesner J, Rouby F et al. (2019) Use of proton pump inhibitors in adults in France: a nationwide drug utilization study. European Journal of Clinical Pharmacology, 76(3):449–457. https:// doi.org/10.1007/s00228-019-02799-5
Guillot J, Maumus-Robert S, Marceron A, Noize P, Pariente A, Bezin J (2020) The burden of potentially inappropriate medications in chronic polypharmacy. Journal of Clinical Medicine, 9(11):3728. https://doi.org/10.3390/jcm9113728
Rababa M, Rababa’h A (2021) The inappropriate use of proton pump inhibitors and its associated factors among community-dwelling older adults. Heliyon, 7(7):e07595. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e07595
Dills H, Shah K, Messinger-Rapport B, Bradford K, Syed Q (2018) Deprescribing medications for chronic disease management in primary care settings: a systematic review of randomized controlled trials. Journal of the American Medical Directors Association, 19(11):923-935.e2. https://doi.org/10.1016/j.jamda.2018.04.015
Farrell B, Pottie K, Thompson W, Boghossian T, Pizzola L, Rashid FJ et al. (2017) Deprescribing proton pump inhibitors: Evidence-based clinical practice guideline. Canadian Family Physician, 63(5):354–364. https://doi.org/10.1278/ cfp.2017.0134
Yap MH, Yip G, Edwards A, D’Intini V, Tong E (2019) Appropriateness of proton pump inhibitor use in patients admitted under the general medical unit. Journal of Pharmacy Practice and Research, 49(5):447–453. https://doi.org/10.1002/ jppr.1537
Wei J, Chan AT, Zeng C, Bai X, Lu N, Lei G et al. (2020) Association between proton pump inhibitors use and risk of hip fracture: a general population-based cohort study. Bone (New York, NY), 139:115502. https://doi.org/10.1016/j. bone.2020.115502
