ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НОРМАЛЬНОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню актуальності та впливу використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх фізичних терапевтів під час вивчення дисципліни «Нормальна та функціональна анатомія людини». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю трансформації системи медичної освіти відповідно до вимог доказової медицини, цифровізації галузі охорони здоров’я та специфічних потреб підготовки фахівців в умовах воєнного стану в Україні. Проаналізовано роль застосування анатомічного столу “Briolight” (ТОВ «Бріолайт-Україна») у формуванні ключових професійних компетентностей фахівців з фізичної терапії, зокрема розвитку просторового, клінічного та біомеханічного мислення, практичних навичок діагностики та здатності до інтеграції теоретичних знань із практичними вміннями, необхідними для ефективної реабілітаційної практики. Методологічно дослідження базувалося на змішаному дизайні з використанням кількісних і якісних методів збору даних, включаючи порівняльний аналіз результатів навчання між експериментальною (39 студентів, що використовували анатомічний стіл і 3D-моделі) та контрольною (39 студентів, що навчалися за традиційними методиками з використанням звичайної наочності) групами серед 78 студентів 1–2-го курсів освітньої програми «Фізична терапія, ерготерапія» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника протягом вересня 2023 – березня 2025 року. Інструментарій дослідження включав авторський опитувальник із 25 питань, стандартизований тест з 50 завдань різного типу, протокол спостереження за навчальною активністю та статистичні методи обробки з використанням тестів Шапіро – Вілка, t-тестів і кореляційного аналізу Пірсона. Встановлено статистично значущі переваги експериментальної групи за всіма досліджуваними параметрами (p < 0,001): підвищення мотивації на 30%, покращення розуміння функціональних зв’язків на 43,5%, розвиток клінічного мислення на 32,2%, просторового мислення на 26,5%, здатності до інтеграції знань на 33,3% та практичних навичок діагностики на 32,8%. Виявлено сильну позитивну кореляцію (r = 0,847, p < 0,001) між тривалістю використання технології та рівнем сформованих компетентностей, водночас коефіцієнт детермінації r² = 0,717 свідчить, що 71,7% варіації в рівні компетентностей пояснюється тривалістю роботи з технологією. Кожна додаткова година роботи з анатомічним столом підвищує рівень компетентностей на 0,285 бала за 10-бальною шкалою. Детально розглянуто переваги та виклики впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес в умовах воєнного стану, зокрема: економічні обмеження, технічні проблеми, необхідність адаптації викладацького складу, ризики формування залежності від цифрових технологій і потенційне зниження тактильних навичок пальпації. Встановлено оптимальний розподіл навчальних методів: 40% – традиційні методи, 35% – анатомічний стіл, 25% – інші цифрові технології. Запропоновано науково обґрунтовані рекомендації щодо чотириетапного впровадження сучасних технологій (підготовчий, пілотний, розширення, інтеграція) протягом 9–12 місяців для оптимізації розвитку компетентностей майбутніх фізичних терапевтів, які відповідають вимогам сучасної доказової медицини, пацієнтоцентричного підходу та цифровізації галузі охорони здоров’я.