МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ РОЗДРІБНОГО РИНКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ ЗА 2020–2023 РОКИ

Анотація

Чисельність пацієнтів із депресивними розладами щороку показує тенденцію до збільшення, при цьому основними групами хворих є працездатне населення та люди старше 60 років. В Україні, за даними споживання, ринок антидепресантів у 2023 р. виріс майже на 30%, а деякі препарати демонструють ріст у понад 100%, що є результатом повномасштабної війни з росією. Проблема оцінки доступності лікарських засобів для пацієнтів із депресивними розладами набула особливої актуальності: потребують відповіді питання щодо наявності антидепресантів на вітчизняному ринку та чи відбулися зміни рівня цін реалізації на цю важливу групу препаратів у повоєнні часи. За результатами відпуску антидепресантів із понад 1 500 аптечних закладів у період із 2020 по 2023 р. (на 01.11.2023) було проведено маркетинговий аналіз роздрібного фармацевтичного ринку. Одержані результати аналізу препаратів за МНН, які вказані в Уніфікованому клінічному протоколі «Депресія» та були відпущені з аптек за 2020–2023 рр., показали, що кількість лікарських засобів коливалася від 101 до 118 найменувань, а співвідношення вітчизняних та іноземних виробників відображає стрімку тенденцію до збільшення закордонних препаратів. Ланцюговий індекс роздрібних цін Ig для вітчизняних становить 1,14, а для – 1,19 іноземних виробників, що відображає збільшення роздрібних цін як на імпортні, так і на вітчизняні ліки. Значення коефіцієнта ліквідності ціни Сliq змінилося у 2022 р. для обох груп виробників, що говорить про зменшення конкуренції на ринку та зниження доступності для пацієнта, як результат війни в Україні. Показники адекватності платоспроможності Ca.s також знизилися у 2022 р., особливо на групи антидепресантів, які не мають вітчизняних аналогів. Показники доступності D за досліджуваний період є досить низькими, що пов’язано зі зниженням рівня доходу населення та коливанням курсу валют. Проведений аналіз споживання антидепресантів за соціально-економічними показниками свідчить про тенденцію до зниження доступності ліків для пацієнтів та необхідності розширення урядових програм, що дадуть змогу отримувати препарати соціально незахищеним верствам населення, які потребують надання доступної фармацевтичної допомоги.