ВПЛИВ ЩАДНОЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ НА АМПЛІТУДУ РУХЛИВОСТІ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ В РАЗІ ЗАГОСТРЕННЯ ДЕФОРМУЮЧОГО КОКСАРТРОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.27Ключові слова:
лікувальна гімнастика, кульшовий суглоб, контрактура кульшового суглобаАнотація
Мета дослідження – проаналізувати вплив нетравматичної лікувальної гімнастики у разі деформуючого остеоартрозу кульшового суглобa у стадії загострення. Дослідження проводилось у ревматологічному відділенні КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» РОР. До нього було долучено 30 пацієнтів з клінічно підтвердженим деформуючим остеоартозом кульшового суглоба ІІ–ІІІ ст. у стадії загострення. Половина тестованих (контрольна група) лікувались за призначеннями лікуючого лікаря-ревматолога, інша (основна група) – на додаток до медикаментозної терапії займалась щадною лікувальною гімнастикою, запропонованою нами. Усі деталі проведення педагогічного експерименту були узгоджені з лікарями і пацієнтами. Було проведено два тестові заміри шляхом вимірювання амплітуди рухливості ураженого суглоба за допомогою електронного гоніометра – тоді, коли пацієнт поступав у відділення і після проведеного лікування під час його виписки. У разі порівняння амплітуди рухів досліджуваного кульшового суглоба на момент виписки у пацієнтів основної і контрольної групи відбулися позитивні зміни, однак у пацієнтів основної групи вони виявились суттєвішими, а саме: – показники амплітуди згинання кульшового суглобу у пацієнтів основної групи зросли на 9,59º порівняно з контрольною, тобто на 7,37% від фізіологічної норми; а показники розгинання також збільшились на 2,15º і 7,17% відповідно; – амплітуда приведення кульшових суглобів у пацієнтів основної групи збільшилась на 8,42º стосовно контрольної, що на 18,71% більше від фізіологічної норми; а усереднені показники відведення зросли відповідно на 3,77 º і 12,00%; – порівнюючи об’єм зовнішньої ротації уражених кульшових суглобів у хворих основної і контрольної груп можна констатувати, що в основній він виявився більшим на 5,07º, тобто зазначена рухливість зросла на 11,27% порівняно з фізіологічною нормою. Застосування нетравмогенної лікувальної гімнастики в комплексі з протизапальною терапією у разі загострення остеоартрозу кульшового суглоба значно покращує його функціональний стан, зокрема амплітуду його рухової активності в усіх вимірюваних площинах.
Посилання
Афанасьєв С.М. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації осіб з функціональними порушеннями і дегенеративно-дистрофічними захворюваннями опорно-рухового апарату : автореф. дис. … д-ра наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.03. Київ, 2018. 40 с.
Bricca A., Juhl Cb., Steultjens M., Wirth W., Roos E.M. Impact of exercise on articular cartilage in people at risk of, or with established, knee osteoarthritis: a systematic review of randomised controlled trials. Br J Sports Med. 2019; 53. P. 940–947. DOI: 10.1136/bjsports-2017-098661.
Тяжелов О.А. та ін. Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у місці після позасуглобових переломів верхньої кінцівки. Травма. 2022, том. 23, № 3, с. 50–57.
Harris L.R., Jenkin M., Herpers R. Long-duration head down bed rest as an analog of microgravity: Effects on the static perception of upright. J Vestib Res. 2022; 32(4). P. 325–340. DOI: 10.3233/VES-210016.
Storlino G., Colaianni G., Sanesi L., et al. Irisin Prevents Disuse-Induced Osteocyte Apoptosis. J Bone Miner Res. 2020? Vol. 35, Is. 4. P. 766–775. DOI: 10.1002/jbmr.3944.
Raghava Neelapala Y.V., Bhagat M., Shah P. Hip muscle strengthening for knee osteoarthritis: a systematic review of literature. J Geriatric Phys Ther. 2020; 43(2): 89–98. PMID: 30407271. DOI: 10.1519/JPT.0000000000000214.
Khatri K., Bansal D., Rajpal K. Management of Flexion Contracture in Total Knee Arthroplasty. In: Knee Surgery – Reconstruction and Replacement. London, United Kingdom : Intech Open, 2020. URL: https://www. intechopen.com/chapters/70352. DOI: 10.5772/intechopen.90417.
Marusic U., Narici M., Simunic B., Pisot R., Ritzmann R. Nonuniform loss of muscle strength and atrophy during bed rest: a systematic review. J. Appl. Physiol. (1985). 2021. 131(1). 194–206. DOI: 10.1152/japplphysiol.00363.2020.
Мелешко В.І., Самошкін В.В., Козловська О.Г., Малютова О.М. Діагностика, аліментарна профілактика та ерготерапія остеопорозу. Сучасні виклики і актуальні проблеми науки, освіти та виробництва: міжгалузеві диспути : матеріали XV Міжнар. наук.-практ. інтер.-конф., м. Київ, 29 квіт. 2021 р. Київ, 2021. С. 353–362.
Bannuru R.R., et al. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis. Osteoarthr Cartil. 2019, Nov, 27(11). P. 1578–1589. DOI: 10.1016/j.joca.2019.06.011.
Kolasinski S.L., et al. 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation guideline for the management of Osteoarthritis of the hand, hip, and knee. Arthritis Rheumatol. 2020, Feb; 72(2). P. 220–233. DOI: 10.1002/art.41142.
Skou St., et al. Physical activity and exercise therapy benefit more than just symptoms and impairments in people with hip and knee osteoarthritis. J Orthop Sports Phys Ther. 2018, Jun; 48(6). P. 439–447. DOI: 10.2519/jospt.2018.7877.
Лісовий В.М., Андон’єва Н.М., Валковська Т.Л. Маркери кісткового метаболізму та мінеральна щільність кісткової тканини у пацієнтів на замісній нирковій терапії методом перитонеального діалізу. Вісник проблем біології і медицини. 2019. Випуск 1. Том 1 (148). С. 137–140.
